Свєта і Саша дружили з самого дитинства. Навіть жартома їх називали нареченим і нареченою. Пройшли роки, вони все продовжували дружити, але стали робити натяки на відносини. А потім Саша пішов в армію. Увечері подружки зібралися на танці, і Свєта пішла з ними. — Добрий вечір, прекрасна особа, дозвольте запросити на танець? — Можна, мене Свєта звуть.
— Я так і знав, що Свєта, прекрасне ім’я. Це був Вадим, весь вечір вони провели разом. Потім стали частіше бачитися, зустрічатися. Дійшло до того, що Вадим познайомив Свєту зі своїми батьками і зробив пропозицію, дівчина відразу погодилася. Вадим був трохи старший і здавався таким відповідальним і мужнім. Всі подружки навколо заздрили, а Свєта стала готуватися до весілля. В цей час і Саша повернувся з армії. Вони побачилися, хлопець міцно обійняв Свєтку. — А у мене весілля скоро, так що приходь.
— Як весілля… добре, я постараюся прийти. Днями Свєті подзвонила подруга і дуже емо ційно стала розповідати: — Я тільки що твого Вадима бачила з якоюсь дівчиною. — А може це не він, може ти обізналася? Свєта не хотіла вірити словам подруги і подзвонила Вадиму: — Милий, ти де? У скільки тебе вдома чекати? — Ти не чекай, лягай спати, я не скоро… тут у друга машина зламалася. За пару днів до весілля, коли все вже було готове до Свєти прийшла заnлакана мама Вадима. — Свєточка, ти вже прости нас… але з’явилася в житті Вадима ця погань — його колишня.
Вони розлучилися рік тому, тому що вона повинна була виїхати в інше місто, але у неї не склалося, і вона повернулася. А потім, як дізналася, що Вадим одружуватися збирається, то відразу до нього повернулася. Він зараз з нею… Свєта ревіла добу безперервно… але ж через день у неї повинне було бути весілля. Але си туацію врятував Саша, який запропонував Свєті руку і серце. — Саша … як я раніше не помічала, так, звичайно ж так! Все, завтра у нас весілля.