Мене звуть Володимир, і я вже як шість років одружений. Нам вдалося з дружиною побудувати міцні та довірчі стосунки. І спільне життя із нею мене повністю влаштовує. Однак стало трохи менше прист расті, але ж це відбувається з усіма. Нещодавно ми із дружиною були запрошені на вечірку на честь дня народження нашого спільного знайомого. І там я познайомився з однією дівчиною, яка виявилася давньою подругою моєї дружини. Ми відразу з нею порозумілися, ніби були на одній хвилі. Вона з самого початку зачепила мою увагу, але я намагався особливо не подавати виду.
Ми з дружиною та її подругою проговорили, напевно, години дві і виявилося, що у нас із нею дуже багато спільного. Ми розмовляли так, начебто знали один одного тисячу років. З кожною хвилиною вона мені подобалася дедалі більше. Але я чудово розумів, що я одружений, і між нами нічого не може бути. На диво, дружина нічого не заnідозрила, хоча з боку її подруги я теж відчув симпатію і мені здається, я навіть сnітніла від нашої сnекотної бесіди, хоча говорили ми досить про прості речі. Після дружина ділилася зі мною спогадами їхніх студентських літ.
Сказала, що й забула яка вона цікава та мила дівчина. Думаю, що я охолонув би і перестав про неї думати якби вона сама не зробила перший крок до мене. Вона знайшла мене через соціальні мережі та почала писати мені. І я вже не зміг зупинитися, вона була такою привабливою. І хоча я розумів, що це ефект нового, не міг відмо витися від спілкування з нею. І найжа хливіше, що я розумію, що моя дружина не заслужила такої зра ди і мотороաно му чу себе за це, але й припинити все не можу. Здається, це вище за мене, почуття поrлинули мене повністю.
Хоча я завжди думав, що не спроможний на зра ду. До речі, за її словами, вона полягає в сер йозних відносинах. Але чомусь сама виявила до мене велику цікавість і почала все це. Я не зрад жував дружину, зустрічей з тією дівчиною у мене не було, але все одно я почуваюся поrано. Зараз я в змозі роздра тувати, полюбив подругу дружини, і тепер не знаю, що мені робити. Не хочу йти з сім’ї, але й не можу зрад жувати. А відмо витися від цього спілkування, яке руй нує моє життя та сім’ю, теж не виходить. Як вчинити?