Папа залишив маму з трьома дітьми, мені було тоді 14 років, братові — 10, а сестрі — 7. Мамі було дуже непросто, жили ми в двокімнатній квартирі. Добре, що вона була мамина і їй не довелося ще думати про житло. Скільки пам’ятаю, мама постійно була на роботі, приходила пізно, готувала нам вечерю, я їй в тому допомагала, потім ми лягали спати, а вона ще прала і прибирала, я розумію, як їй одній було важко з трьома дітьми. — Коли ти вже вийдеш на роботу і станеш заробляти гроші, щоб мені вже було легше? — постійно говорила вона мені, тоді ще дитині. Але після школи я не пішла на роботу, а пішла вчитися. Мама була незадоволена, сказала, що краще б я пішла працювати, щоб вона одна не забезпечувала нас усіх. Після того я знайшла підробіток і стала сама заробляти трохи грошей, щоб мама не витрачалася на мене, щоб їй було легше. А потім я зустріла Василя. Він жив з мамою в квартирі. Три місяці ми зустрічалися і я зрозуміла, що це саме та людина, з яким я хочу жити. Василь покликав мене заміж, але жити я з його мамою не хотіла. Свекруха розуміла мене, і ми всі вирішили, що ми з Дмитром візьмемо квартиру в кредит, свекруха якраз збиралася на заробітки в Італію, сказала, що свою двокімнатну квартиру вона поки здасть в оренду, а ми цими грошима будемо виплачувати кредит. Свекруха дуже добра жінка, я все життя їй буду вдячна, нам вона дуже допомогла.
Моя мама часто телефонувала мені, говорила, що брат одружився, привів невістку додому; вона просила, щоб я їй допомагала, але у мене був кредит; я сказала, що не можу давати їй гроші. Згодом я народила доньку, кредит ми виплачували Папа залишив маму з трьома дітьми, мені було тоді 14 років, братові — 10, а сестрі — 7. Мамі було дуже непросто, жили ми в двокімнатній квартирі. Добре, що вона була мамина і їй не довелося ще думати про житло. Скільки пам’ятаю, мама постійно була на роботі, приходила пізно, готувала нам вечерю, я їй в тому допомагала, потім ми лягали спати, а вона ще прала і прибирала, я розумію, як їй одній було важко з трьома дітьми. — Коли ти вже вийдеш на роботу і станеш заробляти гроші, щоб мені вже було легше? — постійно говорила вона мені, тоді ще дитині. Але після школи я не пішла на роботу, а пішла вчитися. Мама була незадоволена, сказала, що краще б я пішла працювати, щоб вона одна не забезпечувала нас усіх. Після того я знайшла підробіток і стала сама заробляти трохи грошей, щоб мама не витрачалася на мене, щоб їй було легше. А потім я зустріла Василя. Він жив з мамою в квартирі. Три місяці ми зустрічалися і я зрозуміла, що це саме та людина, з яким я хочу жити. Василь покликав мене заміж, але жити я з його мамою не хотіла.
Свекруха розуміла мене, і ми всі вирішили, що ми з Дмитром візьмемо квартиру в кредит, свекруха якраз збиралася на заробітки в Італію, сказала, що свою двокімнатну квартиру вона поки здасть в оренду, а ми цими грошима будемо виплачувати кредит. Свекруха дуже добра жінка, я все життя їй буду вдячна, нам вона дуже допомогла. Моя мама часто телефонувала мені, говорила, що брат одружився, привів невістку додому; вона просила, щоб я їй допомагала, але у мене був кредит; я сказала, що не можу давати їй гроші. Згодом я народила доньку, кредит ми виплачували без проблем, в загальному — жили добре. Іноді свекруха приїжджала до нас з Італії, гостювала тиждень, привозила різних гостинців багато, іноді допомагала матеріально. Мама чоловіка дуже нам допомогла. А потім не стало сестри моєї свекрухи, у неї не було дітей, тому свою однокімнатну квартиру вона заповіла своїй сестрі, мамі мого чоловіка. І свекруха якраз оформляла спадщину, гостювала у нас. Того вечора до нас і моя мама прийшла. Коли дізналася про квартиру, то стала просити, щоб сваха туди пустила жити мою сестру, адже та буде виходити заміж, чекає дитину, а жити їй ніде. Я не хотіла, щоб свекруха погоджувалася, але мама чоловіка пошкодувала мою сім’ю і впустила в квартиру Наталю. Але я сказала сестрі відразу, що мама чоловіка повернеться з Італії і буде жити в цій квартирі, тому їм потрібно подумати про своє житло — відкладати гроші, поки житимуть тут. Наталя народила сина; згодом він пішов у садок, а вона вийшла на роботу.
Начебто справи у них пішли на краще. Але згодом повернулася мама чоловіка, сказала, що їй вже в 65 років, важко доглядати за старенькими людьми і вона залишиться вдома. Я відразу набрала сестру і сказала, щоб за місяць вони з чоловіком з’їхали з квартири. Сестра і слова не сказала, поклала телефон. А потім мама моя вже до нас прийшла, стала просити, щоб я залишила сестру: вона другу дитину чекає, їй нікуди йти. Але я пояснила, що потрібно думати раніше, а не перекладати свої проблеми на чужі плечі. Сестра повернулася жити до мами. Тепер вони всі ображаються на нас з чоловіком і його маму. Моя мати каже, що через мене вона тепер живе на кухні, в той час, як ми маємо три квартири: мовляв, совісті у мене немає.Вона сподівалася, що я їй буду допомагати, а я ні копійки їй не дала за ці всі роки. А я вважаю, що моя мама сама винна; вона сама привчила вже дорослих дітей, що має їх забезпечувати!без проблем, в загальному — жили добре.Іноді свекруха приїжджала до нас з Італії, гостювала тиждень, привозила різних гостинців багато, іноді допомагала матеріально. Мама чоловіка дуже нам допомогла. А потім не стало сестри моєї свекрухи, у неї не було дітей, тому свою однокімнатну квартиру вона заповіла своїй сестрі, мамі мого чоловіка. І свекруха якраз оформляла спадщину, гостювала у нас.
Того вечора до нас і моя мама прийшла. Коли дізналася про квартиру, то стала просити, щоб сваха туди пустила жити мою сестру, адже та буде виходити заміж, чекає дитину, а жити їй ніде. Я не хотіла, щоб свекруха погоджувалася, але мама чоловіка пошкодувала мою сім’ю і впустила в квартиру Наталю. Але я сказала сестрі відразу, що мама чоловіка повернеться з Італії і буде жити в цій квартирі, тому їм потрібно подумати про своє житло — відкладати гроші, поки житимуть тут. Наталя народила сина; згодом він пішов у садок, а вона вийшла на роботу.Начебто справи у них пішли на краще. Але згодом повернулася мама чоловіка, сказала, що їй вже в 65 років, важко доглядати за старенькими людьми і вона залишиться вдома. Я відразу набрала сестру і сказала, щоб за місяць вони з чоловіком з’їхали з квартири. Сестра і слова не сказала, поклала телефон. А потім мама моя вже до нас прийшла, стала просити, щоб я залишила сестру: вона другу дитину чекає, їй нікуди йти. Але я пояснила, що потрібно думати раніше, а не перекладати свої проблеми на чужі плечі. Сестра повернулася жити до мами. Тепер вони всі ображаються на нас з чоловіком і його маму. Моя мати каже, що через мене вона тепер живе на кухні, в той час, як ми маємо три квартири: мовляв, совісті у мене немає.Вона сподівалася, що я їй буду допомагати, а я ні копійки їй не дала за ці всі роки. А я вважаю, що моя мама сама винна; вона сама привчила вже дорослих дітей, що має їх забезпечувати!