Родичка влаштувала дочці весілля, взявши позику в банку. Віддавати нічим, і просить мене допомогти. Я погодився допомогти, але висунув умову. Вона відмовилася. Ніяк не збагну, навіщо брати таку велику суму, щоб погуляти день, ну, два максимум

А ті гроші, що родичка взяла на весілля, можна вкласти в нерухомість. Адже молодятам квартира стане в нагоді куди більше. Тут пострибали-потанцювали, гроші витратили і тепер не знають, як віддавати. Не розумію їхню логіку. Якби я одружився на місці молодят, то сказав би своїм і батькам майбутньої дружини, щоб не втрачали грошей, а краще б в житло вклалися. Але швидше за все вона або дочка хочуть похвалитися перед людьми. Іншого пояснення цьому у мене немає. Та й в принципі після одруження живуть в орендованій квартирі. Але зате тепер вони знають, що відсвяткували весілля ніяк не гірше її подруги.

Це було взимку. Ми якраз поверталися з дитиною додому, як тут зателефонувала родичка. Мені було колись, і обіцяв передзвонити пізніше. Я: » Як і обіцяв, передзвонив ». Родичка: » Молодець! Моя дочка вийшла заміж ». Я вітаю!» Родичка: » Спасибі! На це весілля було взято гроші в кредит. Частина повернула. А зараз у мене проблеми. Можеш допомогти?» Я: » Ммм … » — Та ну тебе, виручи! Твоя мама говорила, що ти пристойно заробляєш. Це означає, що допомогти з грошима тобі не важко буде. — Ну і скільки треба? — Частина я віддала, залишилося сто тисяч гривень. Допоможеш бідної родички? — А що дочка? — Не зрозуміла. — Весілля ж для неї. Нехай допоможе.

Advertisements

— У них зараз немає. Вони і так платять за орендоване житло, та й ще дитина скоро з’явиться. Звідки у неї такі. Якщо не довіряєш, можу і розписку написати. — Гаразд, допоможу. Були деякі заощадження, правда, їх недостатньо. Візьму ще у друзів і виручу її, так вже й бути. — Правда? — Так. Тільки є одне але. — І яке? — Будем оформляти твою розписку у нотаріуса. Відсотки брати не буду. Віддаси стільки, скільки взяла. — Що ?! У нотаріуса?! Ти що, не довіряєш мені? — Довіряю. Але хочу підстрахуватися. Сума немаленька. У мене сім’я. — Я не згодна! Ніколи б не подумала, що ти такий може, без нотаріуса обійдемося? Ми один одного стільки років знаємо. Я тебе не обману, чесне слово. У мене рука не підніметься обдурити не чужої людини. — Або так або ніяк — Ну ти і скнара. І образи на мою адресу і на адресу сім’ї, а після — поклала трубку.

Advertisements