Купи сумку, збирай свої речі і їдь до своєї матері ,а я куплю собі квартиру

— Дана, Денис, ми з татом приготували для вас сюрприз. Наша бабуся заповіла нам квартиру. Ми з батьком довго думали, як вчинити і вирішили, що найкращий вихід — це продати її і гроші розділити порівну. Ми з батьком віримо, що ви вже достатньо дорослі і по-розумному розпорядитися грошима. Сказала дітям за вечерею мати двійнят, Дениса і Дани, Олена.— Це чудова новина, — відповів Денис, нам якраз з Ліною необхідно власне житло, адже ми не хочемо жити з її ріднею, так як це зайві витрати, та й іпотеку поки брати не особливо хочеться, так як дружині скоро в декрет йти, після чого я залишуся одним годувальником. — Ой, синку, справу кажеш, — підтримав хлопця Тимофій Іванович, — Добре б було, якби Ліни батьки вам таку ж суму дали, як і ми з матір’ю. — Пап, ну, не починай. Гроші — це не головне, головне — це любов і добре ставлення в сім’ї.

Advertisements

Вона прекрасна, любляча дружина, а ще вона дуже добра і чуйна. А ось ваш подарунок нам зараз життєво необхідний. Ми вам дуже вдячні. — Знаєш, синку, щодо фінансів, ти помиляєшся. Коли в животі порожньо, то в родині миру не буде. — Батько, у нас все вийде! Я в цьому впевнений! — Це добре, що ти в це віриш, але завжди знай, що ми з мамою поруч. А ти, доню, що скажеш? — Батьки, я ж вам казала, що я збираю гроші на квартиру, а тому і мені ваш подарунок дуже стане в нагоді. Дякую! — А як ваші справи з Мишком? Як ви далі жити збираєтеся? Мені хочеться вірити, що ти за нього заміж не вийдеш, поки квартиру не купиш?

— Батьку, ну чого ти знову починаєш? Я ж не дурна наївна і все на золотий тарілочці з блакитною облямівкою не збираюся йому підносити. Я поки не вирішила, чи буду я йому взагалі говорити щось про квартиру. Немає у нього прагнення жити краще. Він не будує планів на подальше життя. У мене таке враження складається, що він і так всім задоволений. Ми зараз квартиру знімаємо в рівних частках, на продукти скидаємося, і він упевнений, що у нас все відмінно. Він мене недавно на вечерю до матері запрошував, але я відмовилася. Вона в очі посміхається, а за очі брудом поливає. Я ж себе знаю, можу не витримати і рушити боляче і всі мої заняття з самоконтролю полетять в тартарари. МІша мене приваблює своїм спокоєм.

Я йому вдячна за те, що він всі мої істерики витримує. Але мене це іноді ще більше злить. Я повинна ретельно своє життя обміркувати, а поки буду шукати відповідне житло. Дані та Денису зараз двадцять чотири, вони мають фактично ідентичну зовнішність, але характери у них абсолютно різні. Денис — хлопець врівноважений, спокійний, але при прийнятті рішень може і твердість характеру проявити. Вони познайомився з Ліною в інституті і буквально з першого погляду він закохався в неї.Він потім від батьків з’їхав, зняв власне житло, одружився на Ліні, тепер ось дитинку чекає. На відміну від брата, Дана завжди створювала батькам якісь проблеми. Дівчина багато працює над тим, щоб взяти свої емоції під контроль. Вона обожнює танці, слухає голосно музику і не може жити без скандалів. Її хлопець — це її абсолютна протилежність, а тому на всі її витівки він ніколи не звертає уваги. За все своє життя Дана перший раз зустріла того, хто терпів всі її істерики. Саме тому вона і цінувала Мішу. Брат і сестра повернулися до своїх половинок і вирішили з ними поговорити. Ліна з Денисом надумали купити невелику однушку і вирішили, що після того, як малюк підросте, можна буде подумати і про розширення житлоплощі.

У Дани все склалося не так райдужно. — Милий, я вирішила купити квартиру, щоб ми по знімних НЕ моталися. — Дан, про яку квартиру може йти мова. Я не буду влазити в іпотеку. Мені знаєш скільки мати історій розповідала про те, як потім люди без житла залишаються. У мене заробіток не стабільний, а тому я можу не потягнути. — Міша, нам батьки половину грошей подарували, які виручили за продаж бабусиної трьошки. Я думаю, що потрібно купити власне житло, так як це дає впевненість у завтрашньому дні.

— І багато подарували? — Вистачить на покупку однушки, але я думаю, що краще відразу двушку брати. — Давай спочатку купимо автомобіль, а потім я на ньому ще грошей зароблю. — Я буду на автомобілі їздити, а квартиру невелику краще купимо. — А якщо у нас малюк з’явитися, тоді що? — дівчина поступово починала злитися. — Коли ще ті діти з’являться. Мені мати взагалі сказала, щоб ми з тобою народжувати і не мріяли, так як з тебе матері путньої не вийти. Дана подивилася на коханого здивованими очима, а потім тихо промовила: — Ти купуєш сумку, збираєш речі і вирушаєш до своєї матусі, а я купую квартиру … Ось так буває!

Advertisements