Мої свекри давно поїхали на заробітки. Коли я тільки-но почала зустрічатися з Сашком, вони вже влаштувалися в Португалії. Звісно, вони поїхали туди заробляти гроші. Але що дивно — за всі 15 років вони не надіслали нам жодної копійки. Це мене дуже зачіпало і засмучувало. На весілля, на народження онуків нічого. Навіть пакет продуктів з Португалії не дочекалися. Здавалося б, могли хоча б іграшки для онуків чи шоколадки надіслати. Але ні, наші діти носять одяг з секонд-хенду, а свекри тим часом гребуть гроші лопатою!
Навіть коли старшому синові була потрібна операція, нам довелося брати кредит, бо свекри відмовилися допомогти. Якось я зустріла куму Олени Василівни, і вона випадково обмовилася, скільки свекри там заробляють. Суму не назву, але скажу так — це як чотири зарплати Сашка мінімум. Знаєте, якби не війна, я б і не заїкалася про гроші. Але зараз усе змінилося. Мене звільнили, Сашка скоротили, і він тепер шукає іншу роботу. Грошей вистачає лише на найнеобхідніше — їжу та оплату комунальних послуг.
Ми навіть почали економити на собі, я більше не фарбуюсь, не роблю манікюру. Наш будинок невеликий, одноповерховий, він дістався мені у спадок від бабусі. Років вісім тому ми робили там ремонт, коли був лише старший син Дмитро. Зараз у нас ще дві доньки — Ярина та Ірина, і будинок став схожим на тісну рукавичку. Ми думали продати його і купити простору квартиру, але коли я подивилася на ціни, мало не зомліла. Ми вирішили добудувати другий поверх та додати дві кімнати, щоб усім вистачало місця.
Кредит брати не стали, тож звернулися до батьків чоловіка за допомогою. Купила торт, прийшла у гості, пояснила ситуацію. Олена Василівна кивала, співчутливо слухаючи: — Ну, добре, ми вам чимось допоможемо. Тяжкий зараз час. Нехай Бог нам допоможе. Якби я знала, якою «допомогою» це обернеться, краще б узяла кредит у банку. Я й подумати не могла, що свекруха може вчинити так низько. У суботу в обід свекруха приїхала на новому позашляховику. Відкрила багажник і дістала… 10 курчат та 10 каченят. — Що це таке? — питаю.
— Ну, ти ж просила допомогти. Ось! Годуй їх, вирощуй на м’ясо, яйця теж знадобляться. Це твій стартовий капітал! Я не знала, що їй відповісти. Сашко так розлютився, що почав кричати на маму, що чули всі сусіди. Увечері я продала всіх курчат і каченят у селі, бо сенсу в них не бачила. Поки моя свекруха їздить новою машиною, купує дорогий одяг і відпочиває в Болгарії, мої діти носять речі з секонд-хенду і ділять одне ліжко на трьох. Що в них у голові? Невже гроші для них важливіші за сім’ю?