Марта була приголомшена, коли одного дня побачила на порозі свекруху, Зіну Антонівну. Взагалі, не бажаючи розмовляти з нею, Марта мовчки впустила її в квартиру. Візит був типовим: Зіна бродила по кімнатах, підозріло озираючись на всі боки, і була впевнена, що Марта зраджує її синові. Вкотре роздратована і ображена звинуваченнями, Марта почала захищати свою вірність і любов до Гната. Після цих слів поведінка Зіни різко загострилася: вона почала гарячково шукати в квартирі докази неіснуючого роману, ритися в шафах і під ліжками.
Змучена, Марта зателефонувала Гнату, сподіваючись, що той зможе впоратися з дратівливими витівками матері. Гнат був надто добре знайомий з поведінкою матері, тому що мав досвід подібних вторгнень з його минулими подругами. Зіна вважала перевірку партнерок сина справою честі – традицією, до якої ставилася дуже серйозно. Незважаючи на запевнення Гната, терпіння Марти виснажувалося. Постійні вторгнення не тільки напружували її стосунки зі свекрухою, а й позначалися на її віддаленій роботі дизайнером.
Зрештою, Гнат відкрито вступив у конфлікт з матір’ю і прямо попросив її більше не приходити. Цей епізод став черговим у низці частих і небажаних візитів, через які Марта почала боятися залишатися вдома сама, особливо, коли вдома був її маленький син Степан, якого не могли не турбувати шалені пошуки бабусі. Вирішивши покласти край цим вторгненням у приватне життя, Марта та Гнат задумалися про більш радикальні заходи, щоб зберегти свій спокій. А поки вони почали з того, що змінили код домофону…