Ми з чоловіком перестали підтримувати сім’ю сина, коли зрозуміли, що наша невістка Катя направляє всю нашу допомогу своїй матері-маніпуляторці. Незважаючи на доброту та душевність Каті, її наївність часто збивала її зі шляху, наприклад, коли вона попадалася на телефонні шахрайства та фінансові схеми, втрачаючи гроші. Її мати, доглянута жінка зі схильністю до розкоші, разюче контрастувала зі скромністю Каті.
“У її дочки майже немає одягу, а вона носить бренди та золото”, – зауважила я одного разу з досадою. Дисбаланс був очевидний і було прикро бачити, куди йдуть кошти, які ми надавали. Спочатку, коли Катя жила з нами, її простота глибоко торкала нас. Вона цінувала кожен маленький подарунок і ніколи не просила більше. Незважаючи на недоліки її сім’ї, я не звинувачувала її і навіть допомагала їй відчути свою значущість, купуючи їй одяг та предмети першої необхідності. Однак після весілля ситуація погіршилась.
Мама Каті, яка вічно лізе у їхні фінансові справи, забрала навіть їжу, призначену для дітей. Ми з чоловіком були вражені її нахабством. Після переїзду Каті та мого сина вона майже щодня відвідувала їх, забираючи з дому косметику, одяг і навіть їжу, користуючись тим, що Катя дбає про молодших братів та сестер. Втомившись від такої експлуатації, ми вирішили обмежити нашу допомогу лише оплатою комунальних послуг.
“Якщо все, що ми даємо, переходить до її матері, можливо, їм потрібно не так багато, як ми думали”, – міркували ми з чоловіком. Ми сподіваємося, що ця зміна утримає її матір від використання щедрості доньки та дозволить Каті нарешті приймати рішення на користь своєї сім’ї.