Анастасією захоплювалися всі хлопці в селі, але вона ніколи не відповідала їм взаємністю, вважаючи, що її справжнє щастя чекає на неї попереду. І ось, коли вона представила батькам свого нареченого Гната, все село було здивоване. Гнат не був красенем, і люди дивувалися: чому така красуня обрала саме його? Навіть її батьки були налаштовані скептично, бажаючи знайти для своєї доньки більш потрібну пару.
Гнат походив з бідної родини, яка не мала достатку. Однак Настя переконала батьків, що добра душа Гната та їхня любов один до одного – це і є справжнє щастя. Врешті-решт батьки змирилися з її вибором, і вони відсвяткували пишне весілля. Пара переїхала до міста, де Гнат працював, а Настя навчалася. Через два роки у них народилася дочка, а згодом і син. Гнат виявився ще й відданим батьком – допомагав Насті та глибоко любив їхніх дітей. Мати Анастасії хвалила відданість Гната, наголошуючи на його любові та підтримці.
Сільські жінки, які пережили труднощі зі своїми чоловіками і зятями, почали захоплюватися щастям Насті з Гнатом. Якось сталася трагедія, коли п’яний водій збив Настю на пішохідному переході, внаслідок чого вона опинилася у тяжкому становищі. Незважаючи на її тривалу реабілітацію, Гнат все одно залишався відданим, дбав про дітей і щодня відвідував її. Саме його незмінна підтримка допомогла Насті відновитися, і вони прожили довге, повне кохання життя разом. Навіть у похилому віці Гнат називав Настю своєю найбільшою радістю.