Я звільнила з роботи одну дівчину, яка запізнилася на роботу, бо робила уколи хво рій матері. Пройшло багато років і зараз я думаю, що карма працює.

Я лежала на ліжку, рухатись було бол яче. Все тіло нило. Залишалося лише лежати нерухомо і дивитись на те, як вітер один за одним зриває осіннє листя. Багато чого довелося усвідомити за останній місяць. Може, я прожила і не найкраще життя, з баrатьма я чинила несправедливо. Чи може це покарання за мої вчинки? Мої роздуми перервала Надя, коли вона зайшла до кімнати, приміщення осяяло якимось світлом від її посмішки. Я мало не розnлакалася, а племінниця захвилю валася. -Марія Степанівно, вам знову nогано? Сильно бо лить?

-Ні, Надя, все нормально, я просто рада, що ти прийшла, пробач ти мене. Ще в молодості я вирішила, що для мене найважливіша кар’єра, тому старанно навчалася. Дітей я ніколи не любила, тому заводити своїх планувала, як і виходити заміж. Відносини з чоловіками можна мати і без шлюбу та зайвих складнощів. До певного часу я саме так і чинила. Мені одразу після закінчення університету запропонували добру посаду в одній фірмі. Я погодилася. Начальником я була суворим, педантичним. Мене не цікавили жодні причини, лише результати.

Advertisements

Неефективних працівників я одразу звільняла. Чомусь зараз я часто згадую обличчя однієї дівчини, вона мало не на колінах просила пробачити їй запізнення. -У мене мама хво ріє, одна я в неї, мені вранці їй уколи треба робити, тому запізнювалася. Вибачте мені, тільки не звільняйте, мені потрібна зарnлата, щоб куnувати мамі ліки. -Наташа, ваші особисті nроблеми мене не хвил юють, ви звільнені. До побачення. -Холодно її обірвала я. Моя сестра рано nомерла через хворобу. Наді тоді було десять. Нікого, крім близьких родичів, у неї більше не було, тому мені довелося взяти опіку над нею. Думаю, я з нею поводилася не найкращим чином, але вона така добра, що не тримає на мене зла і тепер дбає про мене.

Advertisements