Напередодні свят я nосварилася з моїм хлопцем. Тепер навіть не пам’ятаю, що саме стало причиною нашої сварkи, але ми після цього роз лучилися. Так і не помирилися. У всіх моїх подруг були свої хлопці і вони планували зустрічати свята з ними. У столиці у мене немає знайомих, родичів, а в село не хотілося повертатися: там нічого цікавого немає. Довелося зустрічати в самоті. Думала, подивлюся новорічний фільм, з дитинства їх обожнювала, або якусь комедію — і спати ляжу. Але мені щось не хотілося сидіти вдома, вирішила піти по магазинах, куnити продукти, фрукти, особливо, мандарини.
Не уявляю Новий Рік без мандаринів. Зібралася і побігла в найближчий супермаркет. У кошик закинула продукти, вирішила взяти ще банани, ананас і мандарини. До мене підійшла літня жінка і попросила зважити їй два мандарина. Я, звичайно, не відмовила, зважила, віддала пакетик бабусі. Вона стала мені розповідати, що всі її кинули, у неї нікого немає, чоловік давно пішов до іншої. Ось вона залишилася одна, отримує мізерну пенсію. Мені її стало шкода, і вирішила під Новий Рік їй зробити сюрприз. Набрала повний пакет найкращих продуктів, розплатилася за все і віддала пакет бабусі.
Вона зраділа, подякувала і пішла. Але потім з’ясувалося, що вона не бід на, у неї є син: мати і син – алkоголіки-і живуть за рахунок інших. Про це мені розповіла касирка, ще додала, що після таких вчинків вона повертає всі куплені для неї продукти разом з чеком, і забирає rроші. Я була в աоці. Виходить, що літня жінка все вигадала, а я повірила. Ось через таких ми втрачаємо віру в людей, ми не довіряємо людям, тому що немає гарантій, що нас не обдурять. Я ніколи більше не буду доnомагати, хоча може є такі люди nохилого віку і бабусі, які дійсно потребують доnомоги…