Довідавшись, що брат чоловіка з родиною збирається знову приїхати на тиждень в гості, Поліна пішла висловлювати своє справедливе невдоволення. -Кость, я не хочу, щоб вони приїжджали. Ти забув, що вони минулого разу влаштували? Костянтин і сам був незадоволений, хоча минулі образи і встигли трохи забутися за рік. Він навіть скучив за братом. -Поль, але рік уже минув. Може їх діти вже виросли? До того ж я дійсно по Іллі скучив. -Я розумію, що він твоя рідня, але я другий такий візит не переживу. До того ж я ваriтна, мені не можна хвилюватися.
Вони минулого разу нам зламали телевізор, планшет, кондиціонер, килими зіпсували, посуд, а потім його дружина ще «випадково» мою косметику з собою прихопила. Я вже мовчу про те, що нам доводилося вставати о п’ятій ранку, щоб твоїх племінників розважати. Ні, я краще поїду до батьків. Не цього я хотіла, коли погодилася купити з тобою будинок на морі. Наш будинок став безкоштовним курортом для родичів. А адже збиток вони не відшкодували! Навіть не вибачилися заради пристойності! У словах дружини була правда.
Але Костянтин дійсно розраховував, що племінники підросли і такого роду проблеми позаду. -Кость, я поїду до батьків краще, поживу там тиждень. Костик трохи обра зився, але робити було нічого. О п’ятій ранку хтось подзвонив у двері. -А чого ви так рано? — обурився Костя. -Ну так ми на своїй машині! Вероніка по-хазяйськи увійшла всередину. Протягом тижня Костянтин не раз пошкодував, що не поїхав з дружиною. В кінці тижня, підраховуючи збитки, він зрозумів, що були краще не приймати більше таких родичів. До того ж нерви попсували знатно.