У мене є тітка, яку я ненавиджу. Вона рідна сестра моєї мами, але краще б у неї зовсім не було сестер. Розкажу все спочатку. У нас бабусею та дідусем завжди були добрі стосунки. Ми до них дуже часто з мамою їздили. А тітка взагалі не з’являлася. Вона приїжджала лише тоді, коли врожай був зібраний і їй треба було забрати все добро. Дідусь захворів, і мати не мала грошей. Вона попросила їх у тітки, щоб вилікувати дідуся, але та відмовила, хоч гроші в неї були. Тітка приїхала тільки тоді, коли дідусь пішов із життя. Вона приїхала на nохорон.
Після nохорону мама якось сказала, що у бабусі в будинку потрібно зробити ремонт, бо умови поrані і їй самій тепер буде тяжко. Але тітка сказала, що вона не має грошей, і вона нічого не робитиме. На той момент я вже була заміжня, і мій чоловік сказав, що допоможе і зробимо ремонт у будинку бабусі. Ми зробили їй дуже гарний ремонт, і тепер вона мала всі умови. Але незабаром вона теж захворіла та пішла з життя. Моя мама живе далеко від мене. Два дні їзди до неї. Коли я дізналася, що бабусі більше немає, я змогла приїхати лише тоді, коли бабусю поховали, а мама була присутня на nохороні.
Коли я поїхала, подруга бабусі мені розповіла щось дуже важливе. За її словами, коли мамі було поrано, тітка підсовувала їй якісь папери, а мама підписала. Виявляється, вона підписала, не прочитавши навіть тому, що на той момент була в աоці. Через деякий час тітка зателефонувала мамі і сказала, щоб усі звільнили її будинок, тому що тепер цей будинок належить їй. Але я не здамся і ходитиму по судах, поки у цієї безсердечної не відберуть наш рідний дім.