Якось Валя сиділа з подругою за чашкою кави і обговорювала останні новини, як раптом обличчя подруги помутніло. Вона хотіла щось сказати, але не наважувалася. – Валь, я мушу зізнатися, – почала подруга, – я не хотіла тобі нічого сказати, думала, сама все дізнаєшся, але це було б підло з мого боку – зберігати від тебе таємницю. – Що ти, Дашка, мене ляkаєш? Говори, що там сталося? – Твій Пашка… він учора пішов на рибалку? – Ну, так, з Миколою, своїм другом зі школи. – Ага, з Колею! Він із продавщицею був із магазину навпроти. Мені мій проговорився, що твій Паша зрад жує … – з почуттям прови ни сказала Дар’я, – тільки ти сильно не хвилюйся. Та ну його, цього Пашку, ти в мене така красуня, знайдеш хлопця краще. – Так, Даш, спасибі, – перед очима Валі потемніло, – ти залиш мене одну, будь ласка, мені потрібно це все переварити.
Валя сиділа на кухні в гордій самоті. Сиділа і дивилася в одну точку, доки чоловік не повернеться з роботи. Нарешті дівчина дочекалася чоловіка гуляку з роботи. Той розсівся на кухні, чекаючи смачної вечері. – Ти мені зрад жуєш? – одразу ж спитала Валя. – Що? Що за дур ниці, ти мене годувати не збираєшся? – Чоловік явно розгубився від такого питання. – Ти мені зрад жуєш? – Так само холодним тоном повторила Валя. – Звісно ні, хто тобі це сказав? Валя вирішила піти на хитрість. – Продавщиця твоя мені зателефонувала. Вона все розповіла. Паша замовк на кілька хвилин і відповів: – Коли це було? Валя вже зрозуміла, що kоханка і справді існує, це вже не приховати. – Вечеря на плиті, – сказала вона і пішла до своєї кімнати. Вони цієї ночі спали в різних кімнатах. А з першим променем сонця Валя одяглася і поїхала до своєї тітки, сестри батька. Валя часто до неї ходила за порадою.
Вона була мудрою жінкою, вміла підбирати потрібне слово у потрібний момент. Валя все тітці розповіла і запитала у неї поради, що їй робити далі, як повернути чоловіка в сім’ю. – Я тобі розповім історію, – сказала тітка, – а ти скажи, як би ти тоді вчинила. Ти п’єш сік із трубочки. Тут підбігає інша жінка, вихоплює з твоїх рук склянку і починає пити з трубочки. Сік коштував дуже дорого – ти збирала на нього роками, але ця жінка мало не проковтнула склянку цілком. От і подумай, що б ти зробила за такого розкладу? – Ну, ти даєш – чоловіка з напоєм порівнювати … Я все зрозуміла, – посміхаючись, сказала Валя. – У кожного свої межі гидливості, свій рівень самоповаги. Та жінка вже показала, які має життєві принципи. Від твоїх подальших дій залежить рівень твоєї поваги до себе, – додала тітка.