Поїхала я якось у відрядження на два тижні. Повертаюся, а в мене вдома чистота і лад, і задоволений чоловік. Я теж була задоволена чоловіком: і прибрався, і поїсти приготував до мого приїзду. Наступного дня мене, коли я поверталася з роботи, підловила сусідка і розповіла, що поки я була відсутня, до нас приходила якась брюнетка з короткою зачіскою. — Я в вічко бачила! З nога ним настроєм пішла до себе в квартиру. «Ось звідки чистота і порядок у домі», — думала я, — «чоловік підчищав сліди зра ди». Через дві години повернувся чоловік.
На той час нер ви в мене вже були натягнуті як канат. Я одразу ж влаштувала йому істерику. — Я знаю, що в тебе є kоханка! — Заверещала я. Чоловік витріщився на мене з подивом. — Не кажи нісенітниці. Нікого я не маю. Я тебе kохаю, — сказав він.
Він намагався мене заспокоїти, але зрозумівши, що я йому не вірю, став сам на мене кричати. — Жодної стриженої брюнетки у нас у квартирі не було! Тільки мама приходила. — Але твоя мама блондинка, і волосся у неї довге! — Кричала на нього я. Чоловік зателефонував матері, попросив її підтвердити його алібі.Свекруха вислухала мене, потім сказала: — Ти спробуй заспокоїтись, а я завтра після робо ти зайду до тебе і розставлю всі крапки над «i». Домовились? — Добре, Ольго Захарівно, — сказала я. Слова свекрухи якимось дивом вибили з мене весь запал.
Але чоловіка я все одно прогнала спати на диван… Наступного дня свекруха прийшла і з порога заявила: — Ходімо, поговоримо з твоєю сусідкою. На свекрусі була чорна куртка і волосся було обв’язане темно-синьою хусткою. – Це вона приходила. Я погано бачу, переплутала хустку з зачіскою, — сказала сусідка, ледве побачивши Ольгу Захарівну. Із чоловіком ми помирилися. Бурхливо. Але він ні-ні та пригадує мені цей виnадок.