У 18 років Ганні захотілося заміж. Батьки були зовсім не в захваті від цих перспектив, адже розраховували, що донька здобуде спочатку освіту. Але вона вперлася, що заміж потрібно тут і зараз. Батьки сіли, почали розраховувати витрати і вирішили, що найкраще відсвяткуватиме весілля вдома, щоб заощадити. Але Ганна відразу почала плакати, що це подія, яка відбувається раз життя, тому святкувати треба пишно та розкішно. Вона наполягла на тому, щоб святкування відбувалося у найкращому кафе у місті.
Там батькам виставили досить кругленьку суму, батько схопився за голову, батьки нареченого теж зажурилися. Ціни на сукню та туфельки мама вирішила не озвучувати батькові, щоб даремно не псувати не рви. Їхати на звичайній машині до РАГСу Ганна теж відмовилася, зажадала лімузин. У результаті батьки виклалися на досить велику суму, взяли гроші у борг та кредит. Щоправда, молодята недовго разом прожили.
Ганні зовсім не сподобалося сімейне життя, адже чоловік висував їй багато претензій, вона не хотіла зовсім займатися господарством. Розбіглися вони буквально за три місяці. Свого принца вона зустріла лише через п’ять років, тоді вже була значно розумнішою. У РАГС вони пішли тоді у звичайнісінькому одязі, святкувати не стали, просто поїхали разом на відпочинок. Живуть у мирі та злагоді вже п’ять років.