Катерина та Олександра були рідними сестрами. Різниця у віці становила лише один рік і сім місяців. Незважаючи на те, що вони росли в однакових умовах, вони були дуже різними за характером. Катя з самого дитинства мріяла виїхати в місто, вона не любила село. Вона говорила, що в селі немає життя, тільки люди похилого віку і нудна робота.
Саша була зовсім іншої думки з цього приводу, вона любила природу, яка оточувала їх село, із задоволенням робила роботу, яка була пов’язана з городом і будинком. Коли дівчата виросли, Катя поспішила виїхати в місто, за доnомогою подруги вона там знайшла роботу. А ось Саша залишилася в рідному селі, саме тут вона заkохалася в сусідського хлопця Івана і вийшла за нього заміж. Після шлюбу вони оселилися в батьківському домі Саші. На жаль, батьків на той момент вже не стало через хво робу.
Так як будинок потребував ремонту, молодята взялися за роботу. Катя дзвонила рідко, після свого від’їзду жодного разу не приїхала, навіть на nохорон батьків. Коли вони розмовляли по телефону, вона зазвичай хвалилася тим, як добре влаштувалася. Вона в місті теж вийшла заміж, народила доньку. Але шлюб її не тривав довго. Чоловік якось вигнав її на вулицю з дворічною дитиною, так як жінка не могла на той момент працювати, вона вимушено повернулася в село, попросилася до сестри. Тепер вона живе у сестри, але кожен день виносить всім мозок тим, що в селі жити nогано; каже, що скоро поїде.