Паша з Асею nосварилися через два місяці після весілля. Паша забув про важливу дату і не привітав дружину зранку. Та пригрозила помститися. Повертаючись з роботи, Паша купив для дружини букет. — Все одно помщуся, — прийнявши вибачення, хитро посміхнулася Ася… У суботу, о восьмій годині ранку до них приїхала Асіна «помста» — її бабуся… Паша пішов митися. Двері, за звичкою, не закрив. Бабця зайшла без стуку, хлопець присів. — Ти мої окуляри не знаходив? Та не панікуй ти так, що я там не бачила…
Ася смажила котлети. — Онучко, ти врахуй, у мене зубів немає, сказала бабця. — Так що, або парові котлети, або кашу приготуй. Довелося чоловікові їсти кашу… Чоловік хотів подивитися футбольний матч, але бабця окупувала телевізор і дивилася бразильський серіал. При цьому голосно коментувала побачене… Павло лагідно обійняв Асю. Бабка тут як тут: — Безсо ромні! Не совісно, посередині дня?!.. Так минула субота. Неділя була нічим не краще. Підйом о п’ятій годині ранку. — Вставайте! Треба братися за прибирання! Дві години Паша пересував меблі туди-сюди. Потім йому виділили санвузол, щоб він там навів блиск. Роботу приймала бабка.
Чіплялася до всього… Пообідавши, бабуся веліла Паші поводити її по магазинах. Та обирала собі «спорядження в останній шлях». Ходили довго. — Дорого у вас тут все. А я давно вже все купила, — сказала бабця, так нічого і не куnивши… У понеділок, їдучи, бабка сказала зятю: — А мені у вас сподобалося. Я до вас переїду. А свій дім тобі з Асею у спадок відпишу… Паша повертався з роботи в паршивому настрої. Він дуже любив свою дружину, але жити з бабою… Краще з Асею відразу роз лучитися, щоб не мучитись. Він так і сказав дружині. Та лише розсміялася: — Будеш себе добре вести, бабуся залишиться жити в селі… А знаєте, з чим забув привітати Асю чоловік? З днем їхнього першого поцілунку.