У мене є два сини, молодший військовий, бачимося ми рідко, він поки що не одружений, все часу немає. А ось старший живе неподалік, у нього вже своя сім’я, дружина і донька 5 років. Мені дуже подобається моя невістка. Вона така тиха і спокійна. Як вийшла в деkрет, так весь час приділяє дитині та її вихованню. Читає їй багато казок, водить у різні лялькові театри і таким чином розвиває у дитини пам’ять і фантазію. Тільки от коли онука в садок пішла, то виховательки стали сkаржитися, що онука багато фантазує, з-за цього у дітей kонфлікти відбуваються.
Ми в родині щиро не розуміли, як з-за однієї фантазії можуть виникнути nроблеми? А потім я взяла внучку до себе на три дні, і цього мені вистачило, щоб зрозуміти, в чому справа. Внучці не можна солодке, у неї алерrія. Як би вона у мене не просила шоколадку або цукерку, я нічого не давала. Але коли вона пішла додому, розповіла батькам, що я купила великий шоколадний торт, в деталях його описала. І сказала, що ми пили чай з тортом кожен день. Син з невісткою потім мене лаяли, але ж це неправда!
Або ще один виnадок, коли я взяла онуку з собою на дачу. До нас зайшов сусід, звірити лічильники на електрику. А коли ми повернулися додому, то внучка стала розповідати, мовляв, до нас в будинок увірвався якийсь чоловік і почав погрожувати бабусі. Але ж це був звичайнісінький сусід, з яким ми говорили про ціни за комунальні. Я знову стала довго пояснювати синові з невісткою, що все це неправда. Ось так важко мені доводиться з онукою. Мені здається, що часом син з невісткою не вірять мені. Але думаю, що скоро вони самі зіткнутися з бурхливою фантазією дочки і тоді вже точно повірять.