Ще навесні дочка Ніни, Катя, повідомила, що незабаром вона виходить заміж. Зятя майбутні свекри знали ще задовго до початку від носин з Катею, адже він був сином подруги Ніни, дуже гарним хлопцем, та й взагалі, свекри йому довіряли свою дочку так що нічого не могло піти не так. Пара наша вирішила зіграти весілля в іншому місті, адже в їх місті нормального ресторану не було, а весілля хотілося влаштувати розкішне, все ж це буває раз в житті, та й діти виросли не в самих бід них сім’ях, могли собі багато чого дозволити.
Зять вчився на юриста, в майбутньому баrатше батьків своїх міг жити. Та й наречена була не промах, так що фі нансових nроблем у них не було особливих. Ніна почала готуватися до весілля, адже все для Каті вже було готове, залишалося для себе щось куnити, плаття яке-небудь, і подарунок молодятам обов’язково.
Приблизно в цей час Ніна і помітила, що її чоловік, незважаючи на всі радісні моменти життя, був якийсь сумний і нер вовий. Вона вирішила, що в цей день у нього просто не було бажання ходити по магазинах, ось тільки такий його стан тривав ще довго, і ось, тільки коли Ніна вже зібрала речі, щоб поїхати на весілля своєї дочки, вона запитала, що з чоловіком не так, і він, стиснувши губи, сказав, що його бухгалтерка, з якою у нього була близькість, заваrітніла від нього. І ось тоді Ніна зрозуміла стан чоловіка. Вона поняття не мала, як вчинити, і була просто глибоко поранена.