Поки вдома був ремонт, ми вирішили переїхати до свекрухи. Але вона поставила таку умову, що з чоловіком захотілося втекти від неї

Кілька тижнів тому у нас прорвало водогін. Ми досі усуваємо наслідки, але жити там ще неможливо. Свекруха покликала нас із чоловіком та дітьми, пожити у неї.На час ремонту. Природно, що ми одразу ж прийняли запрошення. Увечері почали готуватися до сна. Дітей поклали спати на диван-канапі у вітальні. Свекруха спитала нас, де ми плануємо спати. — У спальні для гостей, — відповів чоловік, дивлячись на матір. Свекруха відсахнулася як чорт від ладану: — У мене в домі? Та ні за що! Ти (тицяє пальцем у сина) можеш спати в спальні.

А ти (вказівний палець прямує в мене) спатимеш окремо. У підвалі. Не турбуйся, там тепло та обставлено нормально! І телевізор там є. У робочому стані, між іншим. — Мамо, ну що за жарти? — засміявся чоловік. — Ти відправляєш мою дружину спати до підвалу, при тому, що в спальні величезне ліжко? — Перехрестись, блуднику… І думати про це не бажаю… І це мій син! Ми у подружжі вже дев’ять років. Моя посмішка потихеньку доходила до вух, що зрештою вилилося в «хі-хі». Світлана Семенівна почервоніла, як варений рак, і звернулася до мене:

Advertisements

— Що в моїх словах тебе розсмішило? — Вибачте, Світлано Семенівно. — Нема чого сміятися. Що тут смішного знайшла? Адже не маленькі! – Саме, мамо. Чи не маленькі. Тому й кумедно. Але, Ваш будинок — Ваші правила. Свекруха, йдучи, показала нам комбінацію із трьох пальців і грюкнула дверима. Я спала одна. На величезному ліжку у спальні для гостей. На якій нам із чоловіком було заборонено спати разом. Чоловік улаштувався з дітьми. Спати у підвалі чомусь ніхто з нас не захотів… Наступного дня ми перебралися до моїх батьків. Свекруха дзвонить, вимагає, щоб ми просили вибачення за виявлену непошану. Чоловік її претензії ігнорує.

Advertisements