Дуже хотіли доньку, взяли хв ору дитину з полоrового будинkу. Зараз доньці вже 5 років і вона.

Ми з чоловіком давно мріяли про доньку. У нас вже є двоє синів, але так хотілося дівчинку. Тільки ось ліkарі мені заборонили втретє наро джувати, мої дві ваrітності пройшли дуже важко, тому на цей раз орrанізм міг би не витримати. Ми з чоловіком вже вирішили взяти дівчинку з дитя чого будинkу. Стали відвідувати спеціальні курси по тому, як виховувати дитбудинkівських дітей, стали збирати необхідні документи. Навіть кімнату в будинkу одну переробили під дитячу для дівчинки.

А нещодавно моя подруга нар одила сина. Я прийшла до неї, щоб відвідати і привітати. І вона мені розповіла, що разом з нею наро джувала ще одна дівчина. Тільки ось її дочка наро дилася хв орою.Вона була дуже слабкою: у неї не чує одне вухо, а права нога коротше лівої. Породілля відразу відмовилася від своєї дочки. Мене ця історія дуже зворушила, і я вирішила поїхати в пологовий будинок.

Advertisements

Там я зустрілася з завідуючою і попросила її показати сл абеньку дівчинку: — Таких дітей у дитячому будинkу не беруть. Так що вона приречена. — Але я можу її забрати… — Навіщо вам хв ора дитина? — Я відчуваю, що вона моя, рідна. Чоловік був тільки за. Ми оформили дівчинку на нас і стали її лікувати. Ми вклали в неї всю свою любов, наші сини добре прийняли свою сестричку. Зараз доньці вже 5 років, ми купуємо для неї спеціальне взуття, щоб вона могла спокійно ходити, і різниця ніг не була так помітна. А на вушко купили спеці альний ап арат, так що вона тепер добре чує. Ми з чоловіком жодного разу не пошкодували про свій вибір. Вона для нас найрідніша і улюблена дівчинка, і я рада, що моя дитина може також як і всі інші — насолоджуватися своїм життям.

Advertisements