Після весілля Кіра і Артем жили окремо. Але коли народився малюк, вони переїхали до батьків чоловіка, так як у них був великий двоповерховий будинок. Бідна Кіра навіть не здогадувалася, на що підписалася. Вона наївно думала, що разом будуть жити добре, а вийшло все навпаки. Замість допомоги свекруха постійно давала невістці поради, картала і обговорювала її. Вчила, як гуляти з дитиною, як годувати, як укладати спати. Свекри стежили за кожним кроком невістки. Що одягає, навіть, що їсть. Заборонили вживати м’ясо. Ви бачите, це не корисно для годуючої матері. Постійно чіплялися за кожне слово. Після прогулянок Кіра навіть не хотіла повертатися додому.
Часто засиджувалася у подруг або гуляла в парку до самого вечора. Але і це свекруху не влаштовувало. Вона почала дорікати невістці, за те, що вона не прибирає і не готує. Кіра мовчала і все терпіла. Коли онук вперше захворів, вони накинулися на невістку. Звинуватили в тому, що вона його застудила. Вдома були постійні перепалки і конфліkти. Крім усього, свекри дорікали дітям в тому, що вони живуть на їх території, і повинні слухати і виконувати все сказане. Батьки Кіри намагалися не втручатися в їхні стосунки, але всьому є межа. Вони зрозуміли, що якщо зараз не допоможуть дочці і зятю, то горе-батьки доведуть їх до розл учення. Коли.Кіра пішла на роботу, все начебто вляглося.
Її мати няньчилася з онуком у вільний час, а з дитсадка його забирала свекруха. Коли ж почався карантин, знову поновилися сімейні конфліkти. Свекри продовжували тру їти невістку, все, ніби спеціально, робили навпаки. Коли було жарко свекруха укутувала дитину, одягала сто одежинок. А свекор навпаки. Коли всі на вулиці ходили в пальто, відправляв онука у двір в одній майці і шортах. Мовляв, нехай загартовується. Чим далі, тим ставало все гірше. Того ж вечора Кіра подзвонила матері і розп лакалася в трубку. Мати їй порадила з’їжджати їм з цього будинку і скоріше оформляти іпотеку, а то все це добром точно не закінчиться.