Чоловік вирішив, що бабуся повинна жити у нас, а коли я опиралася, він поставив мені ультиматум: або бабуся буде жити у нас, або ми розлу чимося.

Мій чоловік хоче забрати до себе свою хвоrу бабусю. Справа в тому, що вже багато ліkарів підтвердили, що у неї дуже серйозне захворювання, і вона не вилікується вже. Іноді вона марить, періодично втрачає пам’ять. Потім пам’ять до неї повертається. Вона йде з дому і забуває, де її будинок. Потім доводиться її шукати. Вона поводиться дуже дивно, іноді видає незрозумілі звуки. Я чоловікові сказала, що це просто неможливо. У нас маленькі діти, двокімнатна квартира, і бабуся з нами жити не може.

Справа в тому, що чоловіка виростила бабуся, так як батько постійно був у в’язниці, а мама пила. У нього є сестра, яка живе з п’яницею мамою в однокімнатній квартирі, і брат, який знімає квартиру. Мій чоловік вважає, що саме він повинен забрати до себе бабусю. А бабусю одну залишити не можна, тому що вона може нашкодити собі. Я розумію, що ситуація безвихідна, але ризикувати своїм життям і життям своїх дітей я теж не можу. Але мій чоловік вважає, що це його прямий обов’язок забрати до себе бабусю.

Advertisements

Йому нагадала, що це моя квартира, і я вирішую, бабуся може жити чи ні, а я вважаю, що вона не може жити з нами. Чоловік дуже сильно образився, що я нагадала йому, чия це квартира, зібрав свої речі, сказав, що ми розлу чаємося і пішов до бабусі жити. Я дуже сподіваюся, що він схаме неться і повернеться, тому що я не хочу зруйнувати нашу сім’ю, але і наражати на небезпеку наших дітей я теж не можу. Я дуже сподіваюся, що чоловік теж зрозуміє і скоро повернеться в сім’ю. Я не раз говорила, що ми можемо собі дозволити найняти доглядальницю для бабусі. Чому він не погоджується, я зрозуміти не можу.

Advertisements