Я сидів в автобусі, побачив , як увійшли мама зі своїм сином та його бабуся, вони сіли поруч зі мною і з розмови я зрозумів, що жінка перебуває в розлу ченні, а бабуся забороняє колишньому зятю бачитися зі своїм сином.Син питав у своєї мами, чому його тато не приїжджає до них, чому він не хоче з ним бачитися. Мама відповідала йому, що та працює, тому не може прийти. І тут хлопчик подивився у вікно і закричав:
— Тату, тату, мамо дивись, я бачу тата.Моє серце розривалося від цієї сцени, тому що я сам ріс без батька, і чудово розумію цю дитину, яка вимагає , чекає і шукає батька, його ласки та турботи.Після його запитань, бабуся лаяла його, сказала, щоб він більше не питав про тата. Я підійшов до хлопчика, дав йому цукерку і представився ; він також сказав своє ім’я, так ми й познайомилися.Після цього я сказав йому, що тато його працює зі мною, багато розповідає про нього, каже , яка у нього хороша і славна дитина.
Я втішив його, сказавши, що його тато незабаром прийде і провідає його. Після нашої розмови, бабуся суворо подивилася на мене, сказала, що я втручаюся не в свої справи, що його тато ніколи не прийде, тому що поки вона жива, вона не дозволить йому з ним бачитися.Я сказав, що на мою скромну думку , вони роблять неправильно, тому що дитині потрібна не тільки мама, але й тато та його увага, і запропонував подумати над моїми словами.Я анітрохи не пожалкував про те, що сказав, адже якщо мої слова порадували дитину і дали їй надію, то я вже щасливий від цього.