6 років тому ми з моїм чоловіком переїхали в нашу квартиру, де зараз живемо вчотирьох з нашими синочком і донькою. Тоді ми 3 дні відзначали новосілля, і ось, в третій день до нас заходять моя шкільна подруга зі своїм хлопцем, який особливо не любив тримати свою думку при собі і завжди підбирав невірні дієслова, які про нього говорили багато. Так ось, вони зайшли в будинок, подруга мене поцілувала, привітала, а її хлопчина глянув на нашу підлогу і на все горло: — Що за телепень вам плитку клеїв? Все криво, жодної рівної частини…
Я людина некон фліктна, а ось мій чоловік може і рушити, якщо його довести. Саме з огляду на ці тонкощі, я спробувала змінити тему: — А я так цікаво м’ясо замаринувала. Ви зобов’язані спробувати. Ходімо, поки не охололо. Однак цей бовдур був налаштований рішуче: — Ні, ну ви скажіть, хто ваш майстер. Він ще зверху пови нен заnлатити, що вам майно зіпсував… У мене був багаторічний досвід роботи з дітьми. Я вміла терпляче повторювати одну і ту ж інформацію по 100500 разів, адже розуміла, що всі діти народжуються однаковими і дивно вимагати від них чогось дорослого. Але ось у разі цього 30-річного охломона я не стрималася.
— Боже, будь у тупості крила, ти б пурхав, як метелик, Владик, — сказала я. — А це хто взагалі? — підключився чоловік, — новенький Людки, чи що? І чаю попити не встигне, бідненький… Подруга образилася на нас, вони пішли, а ми навіть не засмутилися. Через кілька місяців Люда з Владиком одружилися, а нещодавно роз лучилися. Людка написала мені в соцмережі, попросила вибачення і сказала, що вона тоді ще не помітила, що від такого хлопця бігти потрібно, а не заміж за нього виходити. Знаєте, будь та критика здоровою і обґрунтованою, я б подякувала, адже я часто куnую нарізані фрукти, щоб особливо не паритися.