Я сиділа сама в порожньому будинку, коли в двері постукали. Відчинила двері – а там давня подруга моєї доньки. Від її слів у мене коліна мало не зігнулися.

Чим більше наближався Новий рік, тим мені ставало сумніше. Відзначати такі сімейні свята сумно, відразу накочує ціла куnа спогадів минулого. В молодості життя моє було нелегким. Чоловік від мене пішов, коли доньці було сім років, мені довелося нелегко. На щастя, я маю талант. Я чудово вмію шити, навіть із сусідніх сіл люди приходили до мене робити замовлення, тому грошей ми не потребували. Звичайно, ми не були баrатими, не могли дозволити собі все, що завгодно, але в нас завжди була їжа та одяг. Я куnувала доньці тканину найпростішу з ринку і могла створити з неї шедевр, який навіть із дороrих магазинів не можна було б дістати. Лише донька давно вже живе у місті.

Вона вийшла заміж за баrату людину і нечасто приїжджає до мене. Бачу я онуків, у кращому разі, кілька разів на рік і дуже су мую. У її чоловіка баrаті батьки. Вони вважають за краще всі свята проводити в заміському будинку. Я ж живу у маленькому будиночку у невеликому селі. Якщо донька і приїжджає, то лише на кілька годин. Цього року я знала, що можу на це не розраховувати. Вона зателефонувала і сказала, що мають інші плани, поїдуть до тещі. Проте, напередодні святвечора в мої двері постукали. Я відкрила і відразу впізнала дівчину, хоч вона дуже змінилася за останні 20 років. То була Віра. Віра колись була подругою моєї дочки. Зараз вона перетворилася на справжню леді. У неї не було батьків, її виховувала бабуся, жили вони раніше дуже бідно, значно бідніші за нас.

Advertisements

Коли був випускний у школі, я пошила для Віри сукню. Вона вийшла прямо шикарною. Звісно, грошей я не взяла. Моя дочка ще тоді образилася, що сукня Віри отримала краще відгуки, ніж її сукня. Віра сказала: — Я приїхала до села нарешті. Багато років тому я вийшла заміж і поїхала закордон, у мене взагалі заможний чоловік. Він зайнятий, тому ми рідко тут буваємо. Але я обов’язково хотіла відвідати вас, тому що ви навіть не уявляєте, як багато ви для мене зробили! Це було не просто плаття для мене, це був квиток у нове життя! Воно мене дуже надихнуло і змусило повірити у свої сили. Я хочу вам віддячити, тому запрошую працювати на моїй швейній фабриці закордоном. Я ще не вирішила чи прийму пропозицію, але дуже була рада її візиту.

Advertisements