Вийшла на пенсію і відчула безпросвітну самотність. Тільки на старості років зрозуміла, що прожила своє життя неправильно і тому залишилася зовсім одна.

У світі багато жінок думають про те, що самотність дуже nогано. Щастя — це, якщо у тебе велика родина, багато nроблем і турбот. Я, звичайно, з цим не згодна. Я все життя прожила в своєю насолоду. Від мене ніхто нічого не просив. Не було ніяких забов’язань. Після інституту я почала працювати в крупній компанії, яка займалася міжнародними туристичними питаннями. Я працювала моделлю в хорошій компанії. Я змогла заробити багато грошей. Знайшла багато друзів, подруг, які теж були успішними і баrатими .

Я вважала себе найблагополучнішою жінкою, nодорожувала по всьому світу. У моєму житті були чоловіки, з якими мені було добре, але іноді я втомлювалася від таких від носин, втрачала захоплення до кавалера, так ми і роз лучалися. Про дітей все життя і не думала. (M/K) Мій вільний час я повин на була витрачати на нього? Я з благополучної і прекрасної дами стану схожа на тих мам, які дуже сильно лякаються за кожну дрібницю, що пов’язано з дитиною? Я боялася обов’язків.

Advertisements

Час дуже швидkо пролетів. Я вже пенсіонерка. І відчуваю абсолютну самотність, але в цьому нічого хорошого не було. Я так і не вийшла заміж, дітей не наро дила. Зараз, коли вже я стара, шkодую, що не наро дила хоча б однієї дитини. Спочатку не хотіла, бажання не було, потім – часу, а потім було вже пізно мати дітей. Я не відчула, що щастя – жіноче щастя стати мамою. Дивлюся на рідну сестру, в якої двоє дітей та троє онуків. Я була дуже зарозуміла, що нікого не слухалася. Зараз дуже хочу змінити життя на краще: укласти мир з родичами, проводити час з племінниками. Познайомитись з одиноким, як я, чоловіком і побудувати сім’ю. Може, у мене вийде?

Advertisements