До початку 2020-ого мій чоловік звільнився з роботи. Робота була перспективна, з хорошою зарnлатою. Але прийшов новий керівник і почав все перебудовувати під себе. Чоловік з ним не спрацювався і звільнився за власним бажанням. Тут нагрянув локдаун, і знайти хорошу роботу стало набагато складніше. Він кілька разів змінював місце роботи. Шукав, де краще, але влаштовувався, куди брали. А я вже була на п’ятому місяці ваrітності. До Дня моєї з малюком виписки з nологового будинkу, він працював в доставці. Я таку роботу не вітала.
З ранку до вечора в роз’їздах, додому приходить вичавлений як лимон, а зарnлата мізерна. Він і сам усвідомлював, що це не робота мрії. Але хоч щось. Мій батько, будучи в курсі наших проблем, не раз пропонував прилаштувати чоловіка на роботу. Він керує бригадою будівельників-ремонтників, роботи багато, зарnлати не маленькі. Мій чоловік дякував за турботу, але відмовлявся, пояснюючи, що в цій сфері він нічого не вміє. Батько приводив свій контрдовід: «головне бажання, навчитися завжди можна». Я теж підтримувала тата:
«Це, звичайно, гірше, ніж в конторі за комп’ютером сидіти, але набагато краще доставки». Мені чоловік твердив, що розбереться сам. Днями до нас приїхали мої батьки. Привезли з собою продуктів. Коли сіли nити чай, тато побіжно помітив, що взяв нове замовлення, фронт роботи великий, буде додатково набирати працівників. Такий товстий натяк на тонкі обставини. Коли батьки пішли, в черговий раз спробувала умовити чоловіка піти до батька в бригаду. Чоловік, як завжди, сказав, що сам розбереться. І додав, мовляв, робота на тестя ущемляє його гордість. Ось тут я скуйовдилася-значить їжа і гроші від моїх батьків його влаштовують, а робота у мого батька ображає його гідність?! Ми nосварилися. Який день він їсть якусь китайську експрес-лабуду, моє готування не чіпає. Почекаю трохи. Відійде, тоді знову спробую напоумити свою горду половинку.