Свекруха вже дістала нас своїми грядками. Щовесни – одне й теж, втомилася я вже від цього клопоту.

Ми з чоловіком минулого року купили дуже гарну дачу. Тільки це не з тих випадків, коли на дачу доводиться їздити через силу, тому що не хочеться копати картоплю і сидіти біля грядок під сонцем. Наша дача зовсім не така. Ми давно мріяли з чоловіком про таке місце, де можна буде добре посидіти та розслабитися. Ми знайшли ідеальний варіант без грядок. Зробили сучасний ремонт і тепер насолоджуємось своєю роботою. На нашій гущавині ми щовихідні смажимо шашлики, лежимо на гамаку, ходити гуляти до річки, печемо ягідний пиріг.

Ми відпочиваємо і не напружуємось. А чоловік ще вирішив лазню збудувати, тож повне розслаблення. І все було б добре, якби свекруха не причепилася до нас із своїми грядками. Вона впевнена, що на кожній дачі мають бути грядки, великий город, теплиці, розсада, кругом мають бути розкидані лопати, граблі, цебра та все для городу. Як тільки настала весна, так свекруха дзвонить мені щовихідних і просить взяти її з нами на дачу, щоб вона всі овочі посадила.

Advertisements

Я вже казала, що нам грядки не потрібні. -А навіщо ви тоді дачу купували, якщо город не збираєтесь утримувати? -Просто так для відпочинку. -Від чого ви могли втомитися, якщо на городі не працюєте? -А ми і не хочемо, все вистачить вже з цим городом діставати нас. -Так я замість вас можу все робити, ви тільки привезіть та відвезіть мене. Свекруха не може ніяк вгамуватися і зрозуміти, що нам овочі легше в магазині купити, ніж весь рік з цими грядками мучитися.

Advertisements