Я до двадцяти трьох років мешкала з батьками. У них взагалі стосунки були не дуже, я думала, що це все через мене, що я їм заважаю. До того ж у самої було бажання нарешті розпочати самостійне життя. Я добре вчилася, тож пошук роботи не тягнувся довго. Перші кілька років я накопичувала гроші, мені до ладу не було куди їх витрачати, адже мене повністю утримували батьки. Вони мені навіть одяг купували. Тому нічого не заважало мені відкладати гроші, і за кілька років у мене була вже велика сума.
Я почала думати про покупку власного житла. У мене була приблизно половина суми для покупки однокімнатної квартири. Батьки додали недостатню частину, і незабаром я з’їхала. Мені здавалося, що після мого переїзду у батьків розпочнеться другий медовий місяць. Але стосунки у них тільки погіршилися, вони почали частіше лая тись. А потім я випадково побачила батька під руку з якоюсь жінкою. Він виглядав щасливим, широко посміхався. Мені стало дуже прикро за маму. Все стало на свої місця.
Батько спеціально провокує конфлікти, бо йому начхати на стосунки з мамою. Він знайшов собі іншу жінку. Потім я випадково за кілька днів зустріла в магазині. Він тоді не помітив мене. Я подзвонила йому: -Тату, а ти де? -До бабусі поїхав. Я підійшла до нього. Побачивши мене, батько зблід. -Це бабусі ти купуєш шампанське та цукерки? Я розбила щось шампанське і пішла. Сльози палили очі. Не знаю що робити. Чи треба розповісти мамі, що він їй зра джує? Чому він їй бреաе? Мені здається, що було б набагато краще, якби вона впізнала правду.