Після школи мені не хотілося вчитися. Я пішла в звичайну професію, на кухаря. А потім попрацювала в їдальнях пару років. Таке життя мені не подобалося. Мені хотілося поїхати в столицю, там зустріти молодого студента і вийти за нього заміж. Щоб сидіти вдома і більше ні про що не думати. Але роки йшли, я не молоділа. Хоча час був такий, 30 років тому, було можливо багато чого. Тоді я знайшла знайомого, який міг би поміняти мені паспорт. Так я і зменшила собі 5 років життя, щоб здаватися ще молоденькою.
Приїхала з новим паспортом до столиці, щоб підкорювати її (AL/V). І відразу знайшла гарненького студента з інтелігентної родини -Васю. Поки Вася був в мене по вуха заkоханий, я вмовила його розписатися. Так і почалося у мене сімейне життя, те, про що я так мріяла. Я сиділа вдома, а Вася вже став працювати інженером. Батьки Васі нам квартиру подарували. Мені б було добре, якби ми не поїхали в мої рідні краї, щоб з моїми батьками познайомитися. А там мої заздрісниці сусідки розповіли Васі, що я його насправді старше, що паспорт підробила. Вася сильно розчарувався в мені. Але не через вік, а через те, що я йому правду не сказала.
— Якщо вже чоловік твій навіть віку твого не знає, то про яку довіру взагалі може йти мова? — Але я це зробила по молодості, по дурості… навіщо зараз з цього траrедію роздувати. Я не розуміла поведінки Васі. Ну подумаєш, пару років збавила. Але Вася після цього став мені не довіряти, перестав розмовляти, ділитися своїми думками або розповідати. Ми перестали разом проводити час, в результаті Вася сказав, що більше нічого до мене не відчуває. Так ми і роз лучилися. Ось так я хотіла зробити себе молодою, а в підсумку отримала роз лучення. Так ще й на пенсію на 5 років пізніше вийду.