Сидів дід на лавочці і думав, як він замерзне цієї зими. Несподівано до будинку під’їхала машина, яка була повністю наповнена дровами.

Михайло вже майже 15 років живе на самоті. Його дружини не ста ло через хво робу. Дітей у них спільних не було. У Марії був син, але він ще в дитинстві потонув у річці. Жінка так і не змогла пережити цю втра ту, ймовірно, тому вона захво ріла. Самотньо було Михайлу. Жив він на краю села, звідти більшість жителів давно з’їхало в місто, рідко хто з’являвся в цій частині села, тому Михайло був радий випадковим перехожим, з яким можна було перекинутися парою слів.

Голова сільської ради приїжджав до нього кілька місяців тому і пропонував оформити його в будинок для nрестарілих, але Михайло відмовився. Він давно для себе вирішив, що буде доживати свої останні роки в рідному домі і рідному селі, бо не зможе жити без виду на ліс, без свого двору, свого будинку. Він йому дуже рідний. Тільки ось одна проблема є, здоров’я вже не дозволяє колоти дрова. А зима все ближче. Чоловік не знав, що робити. Невже він так і замерзне у власному будинку? Не в кого було старому попросити допомоги.

Advertisements

Сусідів давно немає навколо, родичів теж немає. Що ж робити? Сидів дід на лавочці і думав про свою незавидну долю. Несподівано до будинку під’їхала машина, яка була повністю наповнена дровами, які вже були колоті на зручні дощечки. З машини вийшов молодий хлопець, син голови сільської ради. Андрій вивантажив дрова, склав красиво біля будинку, потім ще вивантажив з машини два великих пакети з продуктами. Дідусь був у нестямі від радості, запросив молодого хлопця до себе додому, але той відмовився. Світ стає кращим, коли люди роблять добрі справи.

Advertisements