Ця історія довга. Колись моя мати залишилася сама, тобто зі мною, а потім вона зустріла мого вітчима. Він тоді був у роз лученні, квартиру залишив дружині та дочці своїй, а сам переїхав до нас жити, у нашу з мамою квартиру. Відносини у мене з вітчима були прості. Він не втручався в моє життя, а я не втручалася в його з мамою. Через три роки я вийшла заміж, мама та вітчим заявили, що вони не хочуть жити під одним дахом із чужою людиною. Тому я переїхала до іншої квартири з чоловіком.
За яку я зараз nлачу іnотеку. Незабаром у мене наро дився син. Мама спочатку доnомагала мені з ним. А потім у перше відмовила ссилаючись на те, що вона сидить із сином Христини. Христина – це дочка мого вітчима. А потім відмови були один за одним. Я вирішила з’ясувати, що відбувається в моїй сім’ї. Я поїхала додому, і виявила у своїй кімнаті дитяче ліжечко. Я вирішила поговорити зі своєю мамою, і з’ясувати, що відбувається в моєму домі. Вона пояснила мені, що Христина має складне становище, і тому вона тепер живе з ними. Це було рішення моєї мами та мого вітчима. Я роз лютилася, адже колись мені не дали жити у моїй квартирі.
А зараз дочка мого вітчима живе в мене вдома, хоч вітчим, коли йшов, залишив їй квартиру. Я посварилася зі своєю мамою і сказала, що пропишу свого чоловіка в цьому домі; на що вона мені сказала, що пропише вітчима, якщо я так вчиню. Мені здається, що вітчим спеціально так зробив: він мітить на нашу житлоплощу, хоче обдурити мою матір. Я ж хочу зберегти свою маму. Зараз ми з нею не розмовляємо, вона просила привезти мого сина, та я відмовила. Не знаю що мені робити; порадьте. Христина вважає себе за хорошу людину, зателефонувала і сказала: «Якщо хочеш, я з’їду з квартири, не хочу, щоб ви сва рилися через мене.» Мені здається, скоро я залишуся без своєї власної квартири або зараз продам і частку віддам матері, щоб вона куnила собі однокімнатну.