Подруга розповіла, що діється в їхній родині і я розумію, що скоро їм набридне так жити і кожен захоче спокою і тиші. Після того як вона все розповіла, я зрозуміла, що її чоловік поводиться підозріло, та й подруга не довіряє йому. Справа в тому, що коли подруга виходила заміж, то батьки подарували їй велику трикімнатну квартиру, недалеко від центру міста, а у її чоловіка була однокімнатна квартира на околиці міста.
Її чоловік був kатегорично проти того, щоб ми переїхали в мою квартиру, вважаючи, що він чоловік і я повин на жити в його будинку. Подруга Варя це все розуміла, але в його квартирі їм було тісно, особливо після народження дитини. Зрештою, Варя вмовила Олександра, і вони переїхали в її квартиру. Минуло трохи часу, і чоловік став говорити подрузі, щоб вона переписала квартиру і на його ім’я. Подруга ж була проти цього, так як це подарунок від її батьків, і вона не розуміла, чому ж повин на вписувати його в квартиру.
Я їй сказала, що вона в якійсь мірі права, так як в житті трапляється всяке і вона повин на мати подушку безпеки, і якщо навіть не дай Бог вони роз лучаться, у неї хоч будинок буде. Сказала, що розумію її, вона думає про своє ж майбутнє, про майбутнє дитини. Але з іншого боку, розумію її чоловіка, адже якщо вони чоловік і дружина і у них є взаємні зобов’язання, то їй нема про що переживати. Подруга залишилася при своїй думці, сказала, що ризикувати не буде, і якщо чоловік сумнівається в ній, то чому він так чекає, що вона пропише його в своїй квартирі?