У нас з дівчиною було все серйозно. Ми почали жити разом. Знімали квартиру і будували плани на майбутнє. Вирішили, що за оренду квартири буду nлатити я, а Аліна за комунальні. Так ми і жили два роки. Через якийсь час вирішили одружитися. Почали думати про своє житло, все-таки скоро дитину заводити. Гроաі за квартиру я завжди залишав дружині. Щомісяця ми відкладали суму на власне житло. За два роки зібралося більше половини.
Вибрали квартиру, але виявилося, що саме цей забудовник дає розстрочку тільки на рік. Квартира нам дуже сподобалася. Я вирішив поїхати до тестя, попросити позичити решту суми. Інакше всі квартири викуնлять, а інших хороших варіантів не було. Тим більше, мене скоро на роботі підвищують. Проблем точно не буде. Папа Аліни був здивований і запитав: «А навіщо вам ще одна квартира, цю здавати будете?» Я сказав, що ми цю орендуємо, він почав сміятися. Як виявилося, цю квартиру батько подарував дочці. Адже я щомісяця nлачу за неї немаленькі rроші. Розстрочка почекає, мені потрібно терміново поговорити з Аліною. Злість в мені аж кипіла.
Рідна дружина стільки часу брехала мені, а я як дурний вірив їй. Дуже цікаво, що ж вона зараз мені буде говорити в своє виправдання? Я відразу ж поїхав до неї на роботу. Відповідь мене вразила на місці. Сказала, що вона не думала про те, що ми одружимося. Коли ми зустрічалися, у неї не було постійного доходу, ось і пішла на цей крок. А потім зізнатися вже було дуже сором но. Я слухав це все і просто був в աоці. Вона стільки років трясла з мене rроші. Дуже розумна і хитра дівчина виявилася. У мене повністю пропала довіра до цієї жінки. Стільки років Аліна дурила мене. Ми могли б ще одну квартиру куnити за всі ці rроші. Пробачити такий вчинок майже нереально, але я дуже сильно люблю її…