-Юра, ну будь ласка, не йди. Залишися в мене, все одно ти завтра після роботи прийдеш до мене, так одразу і залишайся. -Ні, Алла. Я так не можу, потерпи ще трохи. -Так скільки вже можна терпіти? Ну що тебе в сім’ї тримає, якщо ти кажеш, що дружина у тебе страшна, не готує, не прибирає, син примхливий… Ти ж сам від цього всього втомлюєшся, ну так піди від них і покінчи нарешті. -Я не можу через сина. Все вистачить уже про це, після роботи завтра прийду. Юра постійно відтягував момент, коли він нарешті піде з сім’ї. Алла чекала вже понад рік. Їй це все набридло, набридло бути у ролі вічної коханки. Вона розуміла, що Юру вже нічого не тримає вдома, але дружина напевно його відпускати не хоче.
Наступного дня Юра повідомив, що поїде на дачу до батьків міняти дах, тож прийти до неї не вдасться. Але Алла не засмутилася, вона вже мала свої плани. І їй було навіть на руку, що Юри не буде в місті. Вона зібрала сама піти додому до його дружини та сказати їй всю правду. Було, звичайно, страшно, що кохання штовхало її на цей вчинок. Алла стояла перед домофоном і натиснула на потрібні цифри, після сигналу почувся приємний голос жінки: -Хто це? -А це із ЖЕКу. Відкрийте, будь ласка, — перше, що спало на думку Алли.
Двері відчинилися, поки Алла піднімалася, то зрозуміла, що сказала дурість. Сьогодні ж субота, ну хто цього дня працює? -Я ніби нікого не викликала, сусідів не затопила, — почала дружина Юри. Вона була дуже гарною і охайною жінкою, будинок був затишний, чистий, дуже смачно пахло з кухні. З кімнати вийшов хлопчик, точна копія Юри, маленький синочок. Він був такий ввічливий та спокійний. Значить Юра брехав про дружину, ніякий вона не монстр, і вдома у них дуже добре. -Знаєте, я насправді з іншого питання … я хотіла сказати на рахунок Юри. -А Юра зараз не у місті, але завтра приїде. Мені йому щось передати? Тут синочок покликав маму до кімнати, йому треба було в туалет.
Алла подумала, що не варто руйнувати таку сім’ю… Вона почала швидко збиратися, але тут до коридору прийшла його дружина. -А що на рахунок Юри, ви не домовили. -Нічого. Я помилилася, я передумала. -Я здогадуюсь, хто ви. Напевно, він про мене сказав, що я нестерпна і жахлива, і ви вирішили переконатися в цьому. -Вибачте, — сказала Алла і вибігла з дому. Наступного дня Юра втратив одразу двох зайців: дружина виставила його речі за двері, і Алла більше не впустила до себе.