Виховуючи чyжих дітей, він кожнy мить згадував, як йoго син упeрше сказав Папа.

Славику було нудно. Вони жили із дружиною у тісній квартирі. Дружина сиділа за столом і рахувала свої пігулки. Вона дуже добре виглядала у свої 50 років. Люба дбала про своє здоров’я. Ходила у спорт зал, гуляла щодня у парку. А він лише працював. Якось на корпоративі, під час танцю, він помітив тендітну дівчину з рудим волоссям, яка дуже активно танцювала та веселилася. Він вирішив запросити її на танець. Після танцювального вечора він проводив її до будинку, так і почалося їх рoман. Його навіть не хвилювало те, що Ольга має дітей. Він розлyчився з дружиною, і вони побрaлися. Йому у цьому шлюбі подобалося все. Але його діти з ним не спілкувалися.

Вони разом із Любою засуджували батька за те, що він у такому віці одружився з дівчиною, яка молодша за нього на 15 років. Діти Ольги його дуже добре прийняли. Так було дуже весело. За підтримки Славика вона відкрила свою бухгалтерську компанію. Вони збудували дачу, де проводили дуже багато часу. Ольга запросила брата із дружиною до них. Вечорами вони співали пісні під гітару і пили чай, сидячи на ганку їхньої дачі. Потім Славик допоміг братові Ольги збудувати будинок. Так вони мешкали дуже дружно. Якось Славик повернувся з роботи у не дуже хорошому стані. Він піднявся до себе на гору, щоб відпочити трохи, але через гучну компанію, у нього нічого не вийшло. Потім він почув, що приїхала мати Ольги, а він її жодного разу не бачив, тільки у фотографіях.

Advertisements

Славик спустився та сів на своє місце. Навколо всі про щось говорили. Він уперше відчув себе заднім фоном всього цього у своєму ж будинку. Тоді він відійшов, сів на сходи вдома і замислився. Йому все це набридло. Він сів у машину, хотів завести, але йому стало погано. Він різко впав на сидіння. У нього перед очима пройшло спільне життя із дружиною. Він згадував, як їм було добре, як його син тільки-но почав розмовляти і вперше вимовив слово «Тато». Він дуже сумував за дітьми та онуками. Але, на жаль, він не встиг зустрітися з ним. Про Славика згадали лише вранці. Коли вже було пізно.

Advertisements