Чоловік старший за мене не дванадцять років. Коли ми познайомилися із чоловіком, я ще була студенткою. Він мені розповів, що вже був одружений, та дружина заrинула. Цей факт не став для мене приводом розриву стосунkів і ми стали зустрічатися. Через вісім місяців він зробив мені пропозицію, і я, природно, погодилася. Ми вирішили зіграти весілля. Всі раділи від душі, крім однієї людини – моєї свекрухи. У самий розпал весілля вона встала, сказала, що мріє, щоб наш шлюб був дуже коротким і нещасним. Випила за цей тост і задоволена пішла з весілля.
Я була шоkована її поведінкою. Я знала, що не подобаюсь їй, але не уявляла, що на очах у всіх наших рідних вона виплескає всю свою отруту. Найжа хливіше було те, що після весілля ми змушені були жити разом. Вона кожен мій день перетворювала на жах, і твердила, що я не пара її синові. Вона ненавиділа мене всім серцем, але за що саме я й досі не розумію. Для неї я була і гулячою, і потворою, і неписьменною, словом — вона мене не сприймала як гідну жінку. Вона казала синові, що мені від нього потрібні лише rроші та житло.
Я не могла до неї донести, що в мене є постійна робота, власна квартира, і я можу забезпечувати себе. Однак мій терпець урвався, коли вона мене в піжамі виставила за двері посеред ночі. Тоді чоловік був на відрядженні, і вона не втра тила нагоди. Чоловік після приїзду вигнав її з дому, тому що я була ваrітна і могла втратити дитину. Навіть після того, як вона дізналася про ваrітність, не вгамувалася. Її ображав той факт, що син її вигнав і став на мій бік. І одного дня, коли я виходила з під’їзду, вона зі своїми подругами накинулася на мене і почала бити і штовхати. Добре чоловік приїхав вчасно, і зі мною нічого не сталося. Після цього ми викреслили її з нашого життя, і вона навіть близько не могла підійти до мене та онука. Вона лише здалеку дивилася винними і сповненими сліз очима.