Мій чоловік-найпрекрасніша людина на цьому світі, тільки ось родичі є єдиним його недоліком. Недолік-це м’яко сказано для таких людей. Вони псують наше з ним життя, з дня нашого весілля. З Артемом ми познайомилися в університеті. Я побачила його першою, але не наважилася познайомитися. Кілька місяців по тому він сам чекав мене у аудиторії. Мене все більше приваблював він не тільки своєю красою, але і розумом, і характером. Він зробив мені пропозицію відразу після закінчення універу. Тоді мені залишався ще рік навчання. Я погодилася на пропозицію без вагань. Артем тоді вже працював, а я була на півставки після занять. Ми зняли квартиру і почали жити разом. Так вийшло, що до весілля я всього лише три-чотири рази побачилася з рідними Артема, тоді мені важко було зрозуміти, які вони. Та й нецікаво було. А після весілля я вже зрозуміла, що ці люди із себе представляють. Артему вони спокою не давали.
Постійно, знаючи який у нього характер, користувалися цим і вимагали доnомоги. То він займався переїздом сестри, то щось лагодив у квартирі мами. Бувало, що в пізній час вони теж не давали нам спокою. Я була б не проти, якби це траплялося раз або два на місяць. Але було це майже кожен день. Мама його просто не хоче, щоб син проводив час з дружиною, не розуміє, що у сина вже своя сім’я і свої турботи. Я поговорила з Артемом, він зрозумів, що я права. Їм потрібно самостійно вирішувати свої проблеми. Після він почав тактовно їм відмовляти. Але це не доnомогло. Одного разу моя свекруха рано вранці вирішила відвідати мене. Артема не було вдома. Вона була дуже ввічливою, не схожою на себе. Я відразу зрозуміла, що прийшла вона за чимось, їй щось потрібно було від нас. Я зробила так, щоб вона швидше перейшла до теми, і тут була шоkована її на хабством. Вона, називаючи мене своєю донькою, просила, щоб я посиділа з її онуками-з дітьми сестри Артема.
Та не тільки посидіти; вони повинні були жити в нашій квартирі, уявляєте? І це все через те, що сестра розлучена і, коли їде у відрядження, залишає дітей на свекруху. А вона, в свою чергу, вирішила, що нам з Артемом потрібно практикуватися. Я відразу відмовила. Сказала, що у нас немає часу на дітей. Ми обидва працюємо і залишати роботу не можемо. Вона, після моєї відмови, відразу повернулася в свій справжній вигляд і при виході сказала, що Артем вже погодився. Тут я застигла як камінь. Увечері прийшов Артем, зібрав свої речі і швидким кроком поїхав до матері. Вже йде третій день-він навіть не дзвонив мені. А сестра його kохана, виявляється, не у відрядженні, а на відпочинку з якимось хлопцем. Фотку її я відправила чоловікові: нехай знає.