Батьки моєї дружини дивні люди. Знаєте, я навіть заздрю їм. Зараз скажу, чому. Мій тесть і моя теща люблять, навіть обожнюють свята і вечірки. Наприклад, коли ми йдемо на шашлики, вони беруть з магазину дороге м’ясо, напої та закуски, а потім кажуть, що про окрему оплату не може бути й мови: «Невже ти не знаєш етикету? Якщо ви запросили, то ви повинні нести всі витрати». Якщо ми їдемо за місто, то або робимо це одні, або не повинні розповідати друзям, а то батьки дружини влаштують сkандал, що ми поїхали без них. Коли ми приходимо до них в будинок, вони кажуть, що в холодильнику все прострочене і несвіже, і це їсти не можна.
Потім вони намагаються замовити піцу або щось в цьому роді, і раптом виходить, що готівки немає або грошей мало, або вони ледве доживають до зарплати. Вони вже знають коли ми вечеряємо і приїжджають саме тоді, коли приходить час перекусити. Чекають, поки все буде готово, обов’язково куштують. У них досить хороший апетит. Тесть і теща не працюють, у них п’ятеро дітей, живуть за їх рахунок. Сини і дочки щомісяця надсилають батькам гроші, оплачують рахунки, поїздки — іноді я їм заздрю. Вони не працюють, але живуть собі на втіху.
Навіть вдома не прибираються самі. Онуків запрошують до себе додому, починають привчати до порядку, праці та охайності. Бабуся каже онукам: «А ну-ка покажіть бабусі і дідусеві, хто з вас самий вихований і працьовитий » — і після дає їм в руки пилосос, швабру, ганчірки і миючі засоби. Всі усе повинні і їх хотілки виконувати зобов’язані, тому що вони батьки. Вони вміло маніпулюють людьми і живуть собі щасливо. Я дивуюся, як їм вдається нічого не робити, пальцем об палець не вдаряти — і жити так спокійно, без nроблем, ні в чому не потребувати?