Ця історія про моїх знайомих. Я давно живу в цьому спальному районі, про своїх сусідів знаю багато чого. Нещодавно з життя пішла моя сусідка Лідія Гаврилівна. У жінки була трикімнатна квартира та двоє дітей. Старший син Арсен — багатий. Грошей у нього завалися. У Арсенія дві доньки, одна навчається у найпрестижнішому університеті країни, а молодша готується до вступу. Квартири в нього майже в кожному місті країни. Загалом багатий чоловік. Доньці ж Лідії Гаврилівни не так пощастило у житті, як старшому братові.
Катерина має kредити. У неї хво ра дитина, яка вимагає догляду. Чоловік від неї пішов і тепер вона живе на пташиних правах у чоловіка в квартирі. Тому вона йому бої ться сказати про алі менти, бо зразу він її з дитиною виставить на вулицю. Ось і у заповіті мати поділила квартиру навпіл. Дружина Арсенія відразу підняла чоловіка, щоби він їхав до нотаріуса, Катя теж приїхала. Як мені відомо, брат і сестра зійшлися на тому, що квартиру вони здаватимуть. Гроші ж ділитимуть порівну.
Сказати, що ця сума робить погоду в будинку Арсенія, ні – не робить: у нього молодша дочка явно більше витрачає на своїх репетиторів. А ось інша річ Катя: ці гроші становлять основу її бюджету. Вона на ці гроші годує та одягає свою доньку. Ось так живуть брат і сестра. Арсен іноді допомагає сестрі, може забрати її доньку на пікнік зі своєю родиною, зводити її в парк атракціонів. Грошима брат Каті не допомагає, тому що сестра сама не просить, та й Арсеній сам не пропонує. Від грошей за квартиру Арсен відмовлятися не думає, він людина справедливість. Спадщина порівну, отже, й гроші порівну.