Свекруха вирішила вигнати зі своєї квартири невістку із сином, і їй наплювати на те, що у них однорічна дитина.

Ірина Олександрівна вже кілька днів у роздумах. Вона вирішила працювати до кінця року та звільнитися. Хоче спокою, відпочинку. Та ще й ноги почали боліти дуже сильно. Як-не-як, їй не двадцять уже, а шістдесят. Але проблема ось у чому. Син її, Олег, живе у її другій квартирі майже десять років. Вони з дружиною переїхали туди одразу після весілля. -Ну, а що могла зробити, — розповідала подрузі Ірина Олександрівна, — попросили вони мене замість весільного подарунка пожити там спочатку, поки будуть відкладати rроші на своє житло. Обіцяли, що надовго не лишаться. Максимум рік. Просто тепер уже йде десятий, з моменту їхнього спільного життя.

-А Ти що вирішила зараз, чому згадала про це? – цікавилася подруга Ірини Олександрівни. -Так тому, що я хочу здати цю квартиру, коли вийду з роботи, мені потрібні будуть rроші на ремонт своєї квартири і на відпочинок, — відповіла Ірина Олександрівна. -У них же діти, молодшому тільки рік виповнилося, не виганятимеш їх? — Запитала подруга. -Ось про це і думаю вже кілька днів, як їм сказати про це. Я розумію, що rрошей у них особливо немає. Син мало заробляє та ще й на роботі постійні скорочення, невістка вдома на деkреті сидить. Але навіть коли невістка теж працювала, у них фі нансова ситуація не змінилася. -Я б ніколи не змогла виселити сина із двома дітьми, — говорила подруга Ірини.

Advertisements

-Знов-таки, я розумію, вони ж мої діти, але інакше ніяк. Звідки маю rроші на життя? -Так як у всіх наших ровесників. Пенсія, — сказала подруга, — просто тоді в тебе не будуть санаторії, ма сажі, та може й на ремонт не вистачить, але головне, що дітям буде жити. -Ці діти давно не діти. Їм майже сорок. Могли б виправити своє життя за ці десять років. Ірина Олександрівна одного разу спробувала поговорити із сином. Але натяками. Вона зателефонувала йому і сказала, що її звільняють, їй потрібні кошти на життя. Син вдав, що нічого не розуміє. А ще й додав, що не звільнять її, хай собі спокійно працює. Ось зараз і вона думає над тим, як тактовно сказати синові, щоб ті залишили квартиру, бо вона не збирається здавати її їм. Адже rроші вимагати щомісяця вона точно не буде.

Advertisements