Ой, мені так завидно: у Вєрки, подружки мого дитинства, такий син, такий турботливий. Трохи відразу до мами на доnомогу їде. Вже і дратує, так вона їм хвалиться, а мені ось нічим. На дачу речі відвезти? «Мама! Не проблема», після роботи їдуть син і мати на дачу, всю машину завантажили і радіють життю. Думаєте, у нього часу багато? Не одружений? Немає дітей? Одружений. І дитина є, їй зараз 3 місяці. Але якщо мама попросить сина полку приробити, він вже тут як тут, весь світ почекає. У сусідів по дачі Вєрка побачила альтанку, просто натякнула синочку, що їм би така не завадила. А її син вже замовив матеріали для будівництва. Ідеальний прям, на вагу золота.
Ще що? Вірці дуже пощастило з невісткою, вони з нею ладнають, ну, як ладнають, як Вєрка скаже, так і буде в їхньому будинку. Свекруха адже завжди права. Заздрю я Вірці, мені ж зі своїм сином не так сильно пощастило, здоровий лоб, 33 роки. Одружений ще й в добавок… Ні про що не допитаєшся, продукти якщо куnує, в трубку мені кричить, щоб я спустилася за ними і забрала їх. Скло прикрутити потрібно було у ванній, три місяці не могла вмовити; в результаті плюнула, викликала чоловіка на годину. Заплатила правда багато. А що ще залишалося робити? Вранці у ванну не зайдеш. З дружиною як справи?
Фурія, відьма, охомутала мого сина. Не випускає його з-під своєї спідниці, загнала його під свій каблук. Як я могла його так упустити. Це ж вона у всьому винна, що у нас розлад у відносинах почався; він адже, таким ніколи не був. Стерво, прийшла в будинок, нічого не робить, все робить мій синок. Шкода мені його з одного боку, така недолуга йому дісталася. Ще й встигла двох дітей йому народити. Приворожила, однозначно. А ви мені що скажіть? Як сина з цього лігва дракона дістати, щоб він повернувся в будинок; мені ж не менше його доnомога потрібна… А він все в будинок, та в будинок, хоч би на матір звернув увагу. Думаю, роз лучатися йому з цією потрібно. Нічого, дітей його я заберу собі. Чи не в цієй ж залишати…