Чоловікові здавалося, що він зуміє приховати від мене зраду, але я виявилася набагато спритнішою і розумнішою, ніж він думав.

Жили ми добре – цілих 12 років. Народили двох дітей: дівчинці зараз 9, а синові – 7. Обидва працювали. Чоловік був без вищої освіти, тож гарну роботу було віднайти дуже складно. Коли не вистачало грошей, я влаштовувалась на підробітки. В якісь моменти мені здавалося, що у нашої сім’ї досить пристойний дохід. Дивлюсь тому і розумію – помилялася. Незважаючи на всі труднощі, мені здавалося, що у нас дуже міцна родина. Здавалося так до одного випадку. Якось чоловік був найнятий фірмою, яка будувала приватні будинки. Робота припала йому до душі. Виходив рано, повертався пізно.

Я перевіряла його телефон – все було чисте. Ось тільки про фінанси він щось недомовляв, і це викликало в мене підозру. Раптом почав часто зустрічатися із друзями. Якось навіть сказав, що піде з другом у лазню. Я дозволила і лягла спати. Тільки ось не подумала, що це друг мені незнайомий. Не могла заснути. Було вже близько 3-4 ранку, а чоловіка не було. Не прийшов він і зранку, і навіть удень. Стало страшно, а телефон був недоступний. Звичайно, від страху не знаходила собі місця. Більше того, дзвонив його брат, котрий теж про нього нічого не знав. Раптом я згадала, що його номер був зареєстрований на моє ім’я. Зібрала всі документи та побігла до мобільного оператора. Роздруківка опинилася в моїх руках лише за пару хвилин.

Advertisements

Я почала всіх дзвонити. Коли я зателефонувала за останнім номером, слухавку підняла жінка. Був також чути чоловічий шепіт — це точно був чоловік. Коли він повернувся, то почав запевняти мене, що був у друга, ні про яку жінку не знає. Я вдала, що повірила. Коли він заснув, я взяла його телефон та полізла у фото. Знайшла багато цікавого. Він спілкувався з нею щонайменше півроку. Розбудила його посеред ночі, вигнала з помешкання, викинула речі з вікна. Вранці подала на розлучення. Після суду я його ніколи не бачила.

Advertisements