Свекруха приїхала до нас в гості з дітьми своєї дочки, і вони залишились на цілий місяць, але такого став лення від зовиці я не очікувала

Це історія про те як до нас з чоловіком повинна була приїхати його мати. У підсумку вона вирішила нам влаштувати сюрприз, але вибачте, сюрприз не вдався. До речі відносини зі свекрухою у мене завжди були хороші, що не скажеш про зовицю, вона мене не любила, та й я не особливо горіла бажанням з нею спілкуватися. Так ось ми зустрічали свекруха на вокзалі, сюрпризом виявилися дві її внучки, шкідливі підлітки. По приїзду додому у нас відразу не склалися стосунки, вони поселили бабусю з моїм сином в одну кімнату, а самі заселилися окремо. У них зі своєю матір’ю не вийшло поїхати на море, тому вона відправила їх до бабусі, попередньо знаючи, що вона їде до нас.

І плюс у нас є озеро, для неї це одне і теж мабуть. У підсумку вдень вони пішли на озеро з бабусею. А я в цей час готувала їм вечерю, яка їм не сподобалася. Наступного дня свекруха пішла з ними на ринок, де вони закупились чіпсами і всім ось цим, поїли в шашличній. У підсумку вони повернулися без продуктів для вечері. Алевтина Геннадіївна мені пояснила, що їхня мати дала трохи rрошей, і навіть їх не вистачило в шашличній, тому вона витратила rроші з nенсії. Я тоді здивувалася, чому вона не попросила мене. А потім я вирішила сказати чоловікові, ми удвох подзвонили матері дочок і вирішили поскаржитися. У підсумку ми почули тільки, претензії.

Advertisements

Мовляв, ми з чоловіком живемо добре , що-на племінниць складно витратитися? Ми витратилися, а потім нам довелося діставати rроші з заначки. Але діти невгамовні їм все не подобалося. Ми перейшли на прісні супчики, так як rроші закінчувалися. Незабаром дівчатками набридли супи, і вони почали сkаржитися, що хочуть додому. І вони поїхали, ми навіть не сва рилися зі свекрухою, все розуміли. А через два місяці я отримала смс від їхньої матері. Ой, скільки ж вона мені там написала, її ніби прорвало, збирала стільки. Мовляв, дітей я голодних відправила, худі приїхали, мало не вмирають, вона їх не впізнала. Якби вона знала, скільки вони з’їли за цей час, вона б так мені не писала. Ну я їй навіть відповідати не стала: воно мені треба?

Advertisements