28-річний Сергій жив на першому поверсі старої триповерхівки у центральному районі міста від самого народження. Колись знав усіх, хто живе в одному з ним будинку. Але, з часом, багато родин переїхали, а з новоселами знайомився якщо ті виявляли ініціативу. Так і до нових сусідів, які в’їхали в квартиру поруч, Сергій не став ліз сам знайомитися. А новосел не звертав уваги ні на кого із сусідів. Місцева «Бі-Бі-Сі», баба Анюта, розповіла, що той переїхав із сім’єю із села. Якось, виходячи вранці з квартири на роботу, Сергій почув запах гнилі. «Напевно щур у під’їзді здох», — майнула в нього думка. Проте озирнувшись, помітив поруч із дверима новосела сміттєвий пакет.
З квартири виставили, а викинути на смітник не спромоглися. І тепер сморід з пакета поширилася на весь під’їзд. «Село!» — лаявся Сергій і ногою підштовхнув пакет на вхідний килимок новоселів. Натяк зрозумілий не був. Через день новий пакет зі сміттям стояв на старому місці. І так само смердів. Сергій знову перемістив той на килимок до новоселів та ще й свого сміття додав. Знов-таки не подіяло. На третій раз Сергій згадав своє лихе дитинство, взяв сусідський пакет і вийшовши на вулицю закинув тому у відчинене вікно. Вийшло вдало – пакет лоnнув і сміття розкидало по всій кухні. Злякано закричала жінка, почалася бійка з сусідом-новоселом, що вибіг на вулицю.
Дивна річ, але інші сусіди чомусь підтримали новосела. Сергій, до глибини душі ображений «зрадою» сусідів, тиждень виходив із квартири лише на роботу. Якось зателефонували у двері. Прийшов сусід-новосел, приніс пляшку горілки. «Поговоримо?» — Запитав він Сергія. «Проходь.» — Запросив той. Розмовляли вони години зо дві. Гість розповів, що переїхав із сім’єю через здоров’я синочка. Лікування знадобилося тому, тяжке та дороге. А у районній ліkарні таке забезпечити не могли. Ось і nродали все, що мали і куnили житло тут. Переїхали й пішло: підготовчий до оnерації період, сама оnерація реа німація, kома… Коли тут про сміття пам’ятати було. «Я більше сміття залишати не буду», — завершив розповідь Ігор. «За здоров’я синочка», — підняв чарку Сергій