Дитяче кохання: Саша обіцяв Раї повернутися до рідного міста, і тримав цю обіцянку 10 років

ИНТЕРЕСНОЕ

Сашко давно влаштувався у Москві. Якось він розглядав соціальні мережі та помітив рекламу готелю. Зачепила його те, що готель знаходився в його рідному місті, а також власницею готелю було його шкільне кохання Раю. Сашко rірко зітхнув. Він згадав, як приїжджав до Москви. Тоді його мати була жива, вони разом із батьком стояли на вокзалі. Обидва не хотіли сина відпускати. Сашко стояв і намагався переконати батьків, що він цілком здатний прожити у Москві без їхньої доnомоги. Прийшла Рая, вона nлакала. -Я люблю тебе. Ти обіцяєш приїхати по мене? Я буду чекати тебе. -Обіцяю, я теж тебе кохаю. — відповів хлопець Раї. Минуло десять років, а обіцянки Сашко не виконав. Він заkохався у свою однокурсницю і про Раю думати забув.

Дівчина спочатку дзвонила і писала Саші. Рая часто отримувала у відповідь сухість, інколи ж і rрубість. Вона зрозуміла, що хлопцю не до неї. Так їхнє спілкування і закінчилося. Сашко ніяк не міг викинути її з голови. Він наважився поїхати до рідного міста, щоб зустрітися з Раєю. Сашко взяв на роботі міні-відпустку за свій рахунок і поїхав. Батько приїзду сина здивувався, адже не було 10 років. Заїхавши додому, Сашко кинув речі та одразу ж поїхав у готель до Раї. Він сподівався, що Рая всі ці роки любила і чекала його. Сашко хотів зустрічатися з нею, навіть можна одружитися. Коли він прийшов, то одразу ж попросив секретаря його пропустити. Рая прийняла його добродушно.

-Ти так покращала. У дитинстві ти була смішним дівчиськом, а зараз прямо цукерка. – сказав Сашко. -Дякую звичайно. Я сильно після полоrів змінилася. -Ти заміжня? — сер це Сашка стало би тися сильніше. -Так, давно вже. Вийшла заміж з великого кохання. Я тобі навіть вдячна в тому сенсі, що не приїхав. Ми з Ванею зустрілися випадково, я тоді зрозуміла, що обіцянку ти стримати не зможеш. Тому почала з Ванею зустрічатися. А невдовзі ми одружилися. У нас зараз двоє дітей, бізнес та щасливе життя. — хвалилася Рая. Сашко трохи побув у Раї і засму чений поїхав додому. Вранці він стояв на тому ж вокзалі, що й 10 років тому, але стояв він один, ніхто не проводжав, у коханні не зізнавався. В глибині душі він сподівався, що Рая прибіжить і зупинить його, але цього не сталося.